За командою «Фас!» Проросійські канали, політики та «активісти» дружно виступили проти закону про мову

Інформаційний простір України лихоманить уже другий тиждень.

Вітчизняні засоби масової інформації поділилися на дві категорії: ті, які намагаються пояснити співгромадянам норми Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», і ті, які розпочали навколо нього справжню істерію: зi звинуваченнями, поширюванням проросійських тез та зміною акцентів.

Перелік останніх — стабільний: канали, які належать українському куму Путіна Віктору Медведчуку, а також традиційний пул тих, хто поширює у нашій державі російські наративи.

У проросійських та російських ЗМІ використовують цілий набiр штампів, щоби створити упере­джене ставлення до закону у своєї аудиторії. Наприклад, термін «шпрехенфюрер», що має означати посаду мовного омбудсмена, який запустили на сайті «Страна.юа». І дезiнформацію на кшталт того, що вулиці в Україні патрулюватимуть наряди поліції з собаками.

Але важкою артилерією стали головні проросійські телеканали в Україні — «ЗіК», «112», «Ньюсван», «Інтер».

Причому ключові месиджі вони повторювали слово в слово і практично одночасно.

Скажімо, і «ЗіК», і «112», і «Ньюсван», нібито не змовляючись, одночасно надали слово «Опозиційній платформі — За життя».

І ця проросійська партія одразу ж назвала повернення української мови в обіг у нашій державі — «русофобською істерією», ображаючи авторів цього руху і традиційно називаючи біле чорним і навпаки.

«Армія в’ятровичів-кремінів-фаріонів уже завмерла на низькому старті — в готовності «труїти» персонал сфери обслуговування всієї країни, а також лікарів, аптекарів, службовців і фахівців усіх профілів за використання російської мови на робочому місці, — видавали в ефір на головних «рашенканалах».

— Уже зараз влада оприлюднила інструкції для тих, хто готовий писати доноси на своїх російськомовних співгромадян. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь поквапився в ЗМІ детально і з ілюстраціями роз’яснити українцям, куди, в які терміни і в якому вигляді вони можуть «закладати» порушників цього цинічного законодавчого «шедевру».

Йдеться про ініціативу мовного омбудсмена пояснити українцям, як вони можуть у законному полі відстоювати свої права, що ОПЗЖ чомусь називає «печерною русофобією», «розпалюванням ненависті за мовною ознакою», «поділом українців на «своїх» і «чужих».

«Після кількох років шалених спроб переписати історію, оскаженілої декомунізації, знесення пам’ятників, перейменування вулиць і населених пунктів, заборони свят і викорінення будь-якої згадки про спільну історію українського і російського народів, не знайшовши вже інших способів посварити багатонаціональне населення України, «прихлебателі» Заходу у владі вкотре вирішили загострити мовне питання», — заявила російська п’ята колона в нашій країні.

При цьому фразу «прихлебателі Заходу» вони явно взяли з методички товариша Сталіна — адже саме така лексика була поширена в той період.

Також потрійну глядацьку аудиторію отримав керівник Молодіжного крила ОПЗЖ Артем Марчевський, який, здається, має  свою точку зору на будь-яку проблему у нашій державі і чию «експертну» думку регулярно транслює «Медведчук ТБ». 16 січня, коли почали діяти норми закону, від назвав ... днем національної ганьби, а саму норму закону — епітетом «скандальний».

«Клієнт, який побачить «порушення з боку працівників сфери послуг», може звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови, колишнього нардепа і члена «Народного фронту» Тараса Креміня», — ще раз нагадав українцям Артем Марчевський, але при цьому така ідея йому чомусь не подобається, а закономірне бажання зробити Україну мовно унітарною він чомусь вважає ... розколом.

Найбільшим компліментом для президента Володимира Зеленського у середовищі порохоботів може слугувати фраза керівника ОПЗЖної молодіжки: «Порошенко може пишатися своїм наступником». Гм... Ми не певні, але було би добре...

Ну а далі йде той самий перелік маніпуляційних схем: російська мова є однією з мов ООН і ЮНЕСКО.

«Цікаво, наш гарант, якщо в нього запитають, як буде пояснювати в Нью-Йорку, що в нас за неї можна отримати штраф?» — палить абсурдом Марчевський, адже, здається, наш закон не намагається змінити правила в ООН. «А він у курсі, що в США — немає державної мови?!» — продовжує представник ОПЗЖ, не уточнюючи, чи США сьогодні також страждає від іноземної окупації і одна з місцевих мов постійно принижується з боку агресивного сусіда.

«І від цього країна не стала менш багатою і могутньою», — каже він, делікатно залишаючи в тіні причини економічної могутності Штатів на кшталт їх географічного положення, ресурсів тощо.

Не обходиться ця тема і без такого обдарованого «філолога», як Ілля Кива, а співголова ОПЗЖ Юрій Бойко навіть обіцяє припинити «свавілля», яким він називає захист рідної мови. У випадку їх приходу до влади. Тобто, як ми сподіваємося, ніколи.

До сонму експертів на каналі «ЗіК» доєднався навіть такий фа­хівець із мовознавства, як міністр економіки України у 1997-1998 роках Віктор Суслов, — якого до філології та мовної проблеми в Українi наближає хіба що російське прізвище.

Гість ток-шоу заявив: цей закон є «мертвим» і працювати не буде. А знаєте чому? «Бо від нього не буде жодного економічного ефекту. І він призведе не до економічних доходів, а до витрат», — зауважив Суслов.

І тут iз ним дуже важко посперечатися: закон про мову не матиме прямого впливу на зростання ВВП України вже у 2021 році, він не зупинить глобальне потепління у світі та проблеми ранньої вагітності в деяких країнах.

Але це зовсім не значить, що його не варто ухвалювати! Адже його завдання — повернути Україну в україномовний простір, який — у дальшій перспективі — матиме сприятливу дію у сфері національної безпеки, суспільних процесів.

А все це, як би мусив розуміти пан Суслов, матиме вплив і на економіку. Адже якщо би ми мали унітарну державу і не втратили Крим (тобто Путін не захищав би російськомовних на півострові), то зберегли би втрачених через анексію 20% нашого ВВП.  

Але, як кажуть, не Бойком єдиним. І в хор проти нашої мови включилася викладачка Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Євгенія Більченко, публічно назвавши закон про державну мову «фашистським», а Україну — «американською колонією». І поки у виші тривають розбірки з Більченко, її вже взялася захищати Москва. Принаймні на рівні головних російських каналів та інтернет-ресурсів.

«Більченко вважає, що в Україні є важливіші питання, ніж захист української мови: гниють економіка, зовнішня і внутрішня політика», — її постать підняли на щит російські пропагандисти, які чомусь не помічають, як гниє під санкціями їхня власна російська економіка.

«Питання державної мови — це питання національної безпеки. І  українська мова — це основа конституційного ладу, — пояснив свою позицію хейтерам нового закону Тарас Кремінь. — Тому кожна спроба підірвати мовне законодавство — це спроба удару по національній безпеці і по національній обороні».

«Ми не боремося з російською мовою, ми воюємо з русифікацією», — популярно пояснила позицію держави ініціаторка та спів­авторка першого національного мовного закону, колишня народна депутатка Ірина Подоляк.