Нова ЗЕ-забава: що не так із законом про референдум і чим він загрожує Україні

Закон про референдум, що має всі шанси бути ухваленим цими днями, можна вважати ідеальною політичною аферою.

Тому що під приводом того, що чинна влада обіцяла виборцям у питаннях, які є важливим для безпеки, розвитку та цілісного існування України, чути думку українців, вбачається утвердження особистої диктатури президента Володимира Зеленського.

І в самі питання референдуму можуть бути загорнуті будь-які потреби та «хотілки». А зважаючи на те, що у нас усе вище підіймають голову проросійські настрої і впливи, то закон про референдум можна вважати золотою предтечою диктату ультимативних вимог реваншистів.

І все це буде волею народу, який дружно проголосує на референдумі. Пам’ятаєте як здавали Крим? Тоді Кремль також провів референдум.

ЗЕ-влада поспішає. Не встигли прийти висновки Венеціанської комісії, як уже було оголошено, що прийняття закону Верховною Радою з початку лютого переноситься на кінець січня.

І що активніше президент, який втрачає довіру, носиться зі своїми законодавчими та референдними ініціативами, тим чіткіше проглядається нерозуміння — і не тільки в тих, хто апріорі суті цих цілеспрямованих турбот як не розумів, так і не розуміє. Бо насправді суть прийняття закону про референдум — це встановлення істини президента Зеленського в останній інстанції волею народу.

Європа їм не указ

Нагадаємо, 18 червня 2020 року Верховна Рада підтримала в першому читанні президентський законопроєкт про всеукраїнський референдум із необхідністю його доопрацювання до другого читання.

Як раніше писала «УМ», у прозевладної команди існують лише дві думки (у нашому випадку два законопроєкти) з будь-якого приводу: їхня і неправильна, навіть якщо різноманітних проєктів подано на розгляд сотню. 

Так вийшло й зі згаданим законопроєктом. Зарубавши всі пропозиції і від справжньої, і від псевдо (лише за назвою блоку) опозиції, депутати підтримали президентський законопроєкт про народовладдя та всеукраїнський референдум.

Аналіз проєкту щодо європейських стандартів, що були прийняті в 2007 році Венеціанською комісією — відповідний Кодекс практики з референдумів (Code of good practice on Referendums) CDL-AD(2007)008rev-cor. — вказує на відхід від цивілізованих нормативних актів.

Зокрема, в Кодексі зазначається: «політичні партії чи прихильники та опоненти питання, що виноситься на голосування, мають бути на рівних можливостях представлені у виборчих комісіях або повинні мати можливість спостерігати за діяльністю безпристрасного органу. Рівність між політичними партіями може тлумачитись строго або на пропорційній основі».

Однак проєкт №3612 не декларує та не забезпечує такої рівності між прихильниками та опонентами питання, винесеного на всеукраїнський референдум, ні при формуванні окружних та дільничних комісій iз всеукраїнського референдуму, ні у здійсненні контролю за виготовленням бюлетенів для голосування.

А функцію вищої комісії iз всеукраїнського референдуму виконує Центральна виборча комісія. Таким чином, повсюди перевагу отримує партія «Слуга народу», оскільки вона становить парламентську більшість.

Варто зазначити, що саме з цього приводу проєкт №3612 викликав жорстку критику з боку Венеціанської комісії та Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, котрі у своїх висновках рекомендували «внести зміни в законопроєкт, щоб забезпечити формування окружних і дільничних комісій для всеукраїнського референдуму таким чином, щоб опоненти та прихильники питання референдуму були однаково представлені в кожній комісії». При підготовці проєкту до другого читання слуги народу демонстративно проігнорували цю рекомендацію.

Також вони залишили процедуру онлайн-голосування, що також викликала серйозні заперечення міжнародних інституцій. Венеціанська комісія и БДІПЛ ОБСЄ у своїх висновках «рекомендують виключити це питання із законопроєкту та врегулювати його пізніше на глобальному рівні за допомогою окремого закону, що також стосуватиметься місцевих, парламентських та президентських виборів.

У випадку введення електронного голосування його потрібно регулювати спеціальним загальним законом, що має ухвалюватися інклюзивним чином та передбачати надійну, безпечну і прозору систему електронного голосування, перевірену та підтверджену ЦВК у прозорих умовах».

Законом передбачаються і види всеукраїнського референдуму за предметом затвердження закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України, вирішення питання загальнодержавного значення, зміни території України тощо.

Однак у документі також визначено низку питань, які на референдум виноситися не можуть. І це викликає пересторогу в різних політиків та експертів. Вони застерігають, що для України це може розгорнути ще один не дуже вдалий сценарій. Тому всеукраїнський референдум має мати дуже обмежений предмет. Якщо він втручається в компетенцію інших конституційних органів, то це вкрай небезпечно.

Отже, очевидний факт: проєкт Зеленського №3612 категорично відкидає чинну практику референдумів, кодифіковану Венеціанською комісією, і замість цього пропонує велосипед власного винаходу. Котрий iще ближче може підвезти «п’яту колону» до влади та зі ще більшим завзяттям трудитися на своїх ідеологічних господарів.

Онлайн-голосування в поміч

Імовірність прийняття проєкту достатньо висока. У першому читанні 18 червня 2020 року його підтримали 252 нардепи, в основному з фракції «слуг народу» та групи «Довіра».

Принципово виступили проти цього проєкту «Європейська Солідарність» і «Голос». ОПЗЖ й «Батьківщина» також не підтримали пропозицію Зеленського. У них були власні законопроєкти про референдум. Однак їхні проєкти провалились, набравши 75 i 68 голосів.

Тож у другому читанні проєкт Зеленського може мати численнішу підтримку, за умови, якщо ОПЗЖ та «Батьківщина» отримають гарантію від Банкової, що також зможуть спробувати скористатись цим інструментом.

Ну а як президентська вертикаль збирається використовувати нові шанси, вже було переконливо продемонстровано 25 жовтня, пiд час минулорічних виборiв до місцевих рад.

Нагадаємо, тоді народу пропонувалось дати відповідь на п’ять запитань від Зеленського. Влада й не приховувала, що це, власне, репетиція майбутніх референдумів.

Про це прямо заявляв представник Зеленського у парламенті, перший віце-спікер Руслан Стефанчук.

Тепер можна зробити попередні висновки щодо дотримання цивілізованих норм під час проведення референдумів. Рівень демократії буде нульовим.

Однак офіс президента врахує всі прорахунки, що були зроблені під час проведення згаданого опитування. Наприклад, украй низьку явку можна буде компенсувати за допомогою онлайн-голосування. І не виняток, що завдяки цьому буде можливість намалювати будь-які цифри.

Щодо онлайн-голосування, то депутат фракції «Слуга народу» Олександр Ковальчук зазначив: мовляв, винятково електронним голосування під час референдуму бути не може. Воно відбуватиметься за згодою громадян або письмово, або в електронному форматі.

«Ми приречені на діджиталізацію, але це не буде через коліно», — додав Олександр Ковальчук.

Немовлята зґвалтованого народного волевиявлення

Є надважливі питання, що стосуються безпеки та цілісності України і щодо яких потрібно звірятись думками під час референдуму. Проте, якщо народ України проголосує за певне питання позитивно, це не означає, що парламент його підтримає.

Так заявив той же Олександр Ковальчук. Він зауважив, що ухвалювати рішення щодо того, які саме питання мають бути винесені на референдум, повинна відповідна рада спеціалістів i парламент. Серед питань, які можуть винести на референдум, нардеп вважає, може бути мова або чи варто купувати газ у РФ.

Є й інші пропозиції. Нагадаємо, міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко казав, що в Україні протягом трьох років проведуть загальний референдум, котрий визначить умови придбання земельних угідь іноземними покупцями.

А у відомстві Арсена Авакова (Міністерство внутрішніх справ) пропонують запитати в народу, чи погоджується він iз легалізацією та носінням зброї. Гарне питання. Особливо з огляду на те, скільки в нас травмованих війною та злиднями й межею виживання в тилу.

Загалом, референдум — це для Банкової спосіб повторити питання згаданого загальноукраїнського опитування 25 жовтня. Для когось народиться вільна від податків зона на Донеччині та Луганщині; для когось — легалізація наркотиків і можливість швидко освоїти цей ринок.

А Зеленський, котрий певний час уже вагітний ідеєю зменшити кількість народних депутатів, iмовірно, зробить собі подарунок у вигляді кесаревого розтину — згоди від народу на скорочення кількості парламентаріїв — iз 450 до 300.

Заморожена демократія

То чому ж поспішають «слуги»? Очевидно, головна причина — якомога раніше почати кампанію з референдуму, аби підняти рейтинг Зеленського та його партії.

Мовляв, ми обіцяли народовладдя — от вам, отримайте.

І досить сумно, що все це відбуватиметься, можливо, за мовчання західних партнерів. Коли не буде ніяких санкцій ні до України, ні до її влади за порушення стандартів Венеціанської комісії. Просто від нас утомились навіть наші адвокати на Заході.

Вони визнають, що за нинішньої влади Україна невиліковна. Що вона знову повертається до тоталітаризму. Що Зеленському ближ­чий стиль Путіна та всіх, кого можна поставити з ним в одну шеренгу.

Отже, референдуми — це вічний двигун. Вони піднімають рейтинг першої особи та зміцнюють її авторитет. І саме завдяки цьому вона (особа) може проводити через референдум ще більш диктаторські закони та закручувати гайки, доки не зірве різьбу.

І, окрім усього іншого, важливо для президента Володимира Зеленського те, що завдяки закону про референдум він включиться у президентську кампанію.

Саме через запитання на таких загальнонаціональних опитуваннях він формуватиме нову думку про себе, аби повернути понад 30% виборців в електоральне поле свого імені.

Бо ще трохи таких нефахових дій в управлінні державою і провладна мега­фракція звузиться з електорального поля до городу кишенькових партій, котрі вступають у гру і нагадують про себе лише під час виборів, iз конкретними старшими «поводирями» та під конкретні гроші.