«Щоб не було бардаку»: Лукашенко готовий поділитися повноваженнями і збирає Народний з’їзд Білорусі

Олександр Лукашенко призначив на 11-12 лютого в Мінську Всебілоруські народні збори, на яких має намір обговорити підготовку нової Конституції.

У понеділок відбулася конференція щодо організації цього форуму, а відбір 2700 кандидатів для участі в ньому розпочався у вівторок, 29 грудня.

Сам Лукашенко називає Збори «органом прямого народовладдя», який уже допомагав владі «об’єднати людей і направити енергію суспільства на благо країни».

Державна агенція БелТА повідомляє, що делегати повинні підбити підсумки цієї п’ятирічки і розглянути програму соціально-економічного розвитку на 2021—2025 рр.

Імітація демократії

Заплановані зміни до Конституції мають бути представлені під час лютневого форуму. 8 грудня Лукашенко заявив, що Народний конгрес повинен стати конституційним органом, і запропонував передати йому деякі президентські повноваження.

«Якщо ми знімаємо з президента певні обов’язки, їх треба кудись передавати. Ці повноваження не підходять уряду і парламенту. Куди їх делегувати? А у нас є Всебілоруські народні збори», — пояснив у понеділок Лукашенко.

Нагадаємо, після виборів у серпні Олександр Лукашенко заявив про готовність поділитися повноваженнями з іншими органами влади, проте не під тиском опозиції і при зміненій Конституції. Передбачається, що Всебілоруські народні збори якраз розглянуть план цих змін. Нова Конституція може бути підготовлена за два роки, після чого її збираються винести на референдум.

З підготовкою нової Конституції пов’язують плани уряду щодо виходу з кризи в республіці. Лукашенко обіцяв не претендувати на пост президента після зміни основного закону.

Про необхідність конституційної реформи говорять і противники Олександра Лукашенка. Вони не визнають результати виборів глави держави 9 серпня, заявляють про фальсифікації підсумків голосування і наполягають на беззастережній перемозі Світлани Тихановської.

6-й Народний з’їзд формально буде залучений до процесу конституційної реформи, яка має обмежити владу глави держави. Офіційно це має бути формою «соціального діалогу» щодо змін білоруського ладу.

Незалежні аналітики дуже скептично ставляться до цієї концепції, вказуючи, що «діалог» буде обмеженим для групи людей, залежних від влади.

Лукашенко ініціював скликання з’їздів у 1996 році, за місяць до конституційного референдуму, який значно розширив його повноваження як президента.

Цей форум, представлений владою як одна із форм соціального представництва, збирає представників влади різних рівнів, делегатів від бізнесу та різних офіційних структур. Опозиція в ній не представлена, критики уряду характеризують такі форуми як зустрічі прихильників Лукашенко.

У білоруській історії було п’ять Народних зборів, проте всі учасники цих заходів не були справжніми представниками народу, розповів кандидат юридичних наук, автор книги «Коментарі до Конституції Білорусі» Іван Пляхімовіч в ефірі передачі «Розумні люди» онлайн-порталу «Білоруси і ринок».

«У нас навіть немає нормативно-правового акта, який би діяв постійно і ви­значав порядок обрання учасників зборів. Це питання віддано «на відкуп президенту». Під кожні Всебілоруські народні збори президент видає указ і там визначає порядок обрання делегатів», — зазначає експерт.

За його словами, в регіонах місцеві великі державні підприємства та організації вибирають своїх представників, і потім ці люди і представляють «народ» на зборах.

«Випадкових людей там немає. На фінальний захід потрапляють ті, хто не здатний висловити свою думку і проголосує так, як потрібно організаторам цього зібрання. Такий порядок формування учасників — це не демократія, а імітація демо­кратії», — вважає аналітик.

Як повідомляє телеканал «Белсат», «представляти інтереси всієї конструктивної опозиції» буде колишня депутатка палати представників, екскандидатка в президенти Анна Канопацька. Таку ж роль «опозиції» вона виконувала на замовлення влади на останніх президентських виборах.

За даними республіканського ЦВК, на виборах 9 серпня Канопацька отримала 1,68% голосів, усього близько 98 тис. виборців. Після цього вона оголосила про намір створити Національно-демократичну партію.

Москва шукає альтернативу Лукашенку

Поки Лукашенко розігрує в Білорусі свою імітацію демократії, У Москві шукають альтернативу Лукашенку. Видання The Insider розповіло про плани Кремля створити в Білорусі свою партію під назвою «Право народу». Що означають такі дії Москви? Які перспективи проросійської партії в Білорусі?

Про це телеканал «Настоящее время» (створений «Радіо Свобода» за участю «Голосу Америки») поговорив із Франаком Вячоркою, радником із міжнародних питань лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської.

«Про створення проросійської партії вже кілька місяців говорять медіа і телеграм-канали. Про її необхідність говорять також в Москві та експертних центрах. Те, що зараз відбувається, є результатом тривалих політичних дискусій про те, як Росія може зберегти свій вплив навіть за умови відходу Лукашенка,— каже пан Вячорка.

— І ця партія, про яку ми почули, не перша. У жовтні та листопаді лідери «Румола» вже створювали партію «Батьківщина», партію «Союз». І зараз це новий рух, який хоче отримати якимось чином підтримку Москви».

Експерт додає, що Путін шукає шляхів збереження впливу на Білорусь.

«Зрозуміло, що Лукашенко не задовольняє ні Кремль, ні Захід, ні білоруське суспільство. І тому вони шукають якісь шляхи відходу, якісь можливі трансформації. Щоб російські організації, як і прокремлівські сили, були присутні в цьому полі. Проте чи інспірується і організовується це Кремлем безпосередньо — я у цьому не впевнений. Можливо, це просто ініціатива якихось проросійських активістів із метою отримати певну підтримку в Москві», — заявив радник Тихановської.

«З одного боку, дуже слабка держава. Лукашенко втратив підтримку, розраховує тільки на силовиків. З іншого боку, все білоруське громадянське суспільство, інтелігенція сидить у в’язницях і не може щось протиставити. І всі ці маргінальні проросійські ресурси активізуються, щоб якимось чином використати слабкість Білорусі і збільшити свою присутність у її інформаційному та політичному просторі.

Насправді інформаційна присутність Росії в Білорусі вже багато років підтримується. Крім традиційних елементів, таких як супутники, є величезна кількість, ціла мережа телеграм-каналів, які лобіювали ідею створення проросійських партій починаючи з 2018 року.

Я думаю, просто зараз у Кремлі, в Москві розглядають різні сценарії і шукають альтернативу Лукашенку. Вони, можливо, сподівалися, що Лукашенко якимось чином придушить протести. Або шукали можливість, щоби, можливо, (Віктор) Бабарико став такою компромісною людиною. Вони зрозуміли, що компромісів у них немає, і тому вирішили створювати щось своє, більш лояльне», — вважає Вячорка.