Велосипед замість «Вільхи»: у держбюджеті-2021 суттєво збільшили витрати на президента

Однією з топових новин минулого тижня в Україні стало підписання президентом Володимиром Зеленським Державного бюджету на 2021 рік.

Тим часом провідні українські телеканали заявляють: недофінансування нагальних потреб держави, скажімо, на армію, нові види озброння, є загрозливим.

Але при цьому наявні гроші влада витрачає на саму себе. Скажімо, суттєво збільшила суму витрат на утримання президента України. Того самого, який обіцяв поводитися, як його екранний прототип Голобородько — їздити не в кортежі, а на велосипеді...

Телеканал «ЗІК» надав слово народній депутатці від «Слуги народу» Ірині Верещук.

«Бюджет на 2021 рік дуже складний, він високодефіцитний. Але видатки на оборону в ньомуне зменшуються, — сказала екскандидатка на посаду мера Києва. — Коли ми зараз говоримо про оборону, почну з комітету, в якому я є, то видатки не зменшуються, це точно. Це була чітка, пряма пропозиція президента України — видатки на оборону на рівні 2020 року забезпечити». Що стосується видатків на медицину, то, зі слів народної депутатки, у ньому немає 5%, і це питання співвідповідальності. Недофінансована у бюджеті на 2021 рік і освіта. Однак, запевнила парламентарійка, показник не є критичним.

«Так, ми не зможемо підняти заробітні плати, як цього вимагали вчителі, з 2021 року. Але ми не можемо підняти й пенсії. Подивіться, які мізерні пенсії, люди отримують менше 2 тисяч гривень. Тому бюджет дуже складний, він високодефіцитний, але якщо його не ухвалити, то ми взагалі залишимося за бюджетним розписом 2020 року. І це точно не вихід», — прокоментувала Ірина Верещук.
Ще один співрозмовник близького до Віктора Медведчука канала «ЗІК» — голова Комітету з питань верховенства права НААУ Марина Ставнійчук.

«Якщо ми подивимося на бюджет 2021 року, то це бюджет виживання, бюджет проїдання, а не бюджет розвитку. І навіть якщо говорити про бюджет виживання, то у ньому немає жодної соціальної нотки, бо, якщо говорити про середню заробітну плату, про мінімальну заробітну плату, про мінімальний прожитковий мінімум, про мінімальну пенсію в Україні, зростання цих показників планується на кінець 2021 року», — зазначила Марина Ставнійчук.

І наголосила, що держава не виконує свої зобов’язання перед українцями, які досягнули 80-річчя. Ці люди мали б отримувати доплату в розмірі 500 грн до своєї пенсії. «По значній території країни, хоча задекларовані ці плюс 500 грн до пенсії людям, старшим за 80-річний вік, ці гроші не виплачуються, і ніхто не здійснює насправді контроль, чи отримують пенсіонери, чи вони десь зникають, ці гроші, десь поміж рядками чи в обласних відділеннях, чи районних, чи тепер уже в ОТГ», — сказала Марина Ставнійчук.

Телеканал «Прямий» оцінює перспективи держкошторису України на наступний рік іще критичніше. «Пріоритетами влади є прокуратура, Державне бюро розслідувань і офіс президента. Натомість на армію і пенсіонерів перед­бачено менше коштів, ніж на будівництво доріг, — заявив в ефірі «Прямого» політолог Віктор Уколов. — Гроші в бюджеті є. Вони запланували в бюджеті більше одного трильйона гривень. Інша справа — яким чином вони розподілили ці гроші. І тут питання — куди держава збирається витрачати цей трильйон гривень. Наприклад, 130 мільярдів вони витратять на Укр­автодор, будуватимуть дороги. Чому такі пріоритети? Чому забирають 8,5 мільярда у пенсіонерів, але дають 130 мільярдів для доріг? Чому при цьому прокуратура має плюс два мільярди, а, наприклад, пенсіонери мають мінус вісім мільярдів? І той самий Фонд регіонального розвитку».

Бюджет, за його словами, показує пріоритети влади. «І пріоритетами влади виявляються президент, якому підвищують витрати на 40%. Це ж надзвичайно цікаво. У 2019 році видатки на утримання президента складали 945 мільйонів гривень. А цього разу, в 2021 році, вони планують уже 1 млрд 269 млн 87 тис. гривень. Так він же казав, що на велосипеді буде їздити. Той велосипед, виходить, золотий?» — запитує політолог, зауваживши, що держкошторис на наступний рік не перед­бачає розвитку армії та закупівлі нового озброєння для ЗСУ.

«Чому на дороги, 130 мільярдів, витрачається більше, ніж на армію, — 117,5 мільярда? У нас війна закінчилася? Тобто ми вже не думаємо розвивати нові озброєння, купувати ракету «Нептун», яку обіцяли, до речі, купити до кінця поточного року. Ми вже не думаємо, що треба «Вільху» закуповувати, яка там теж на озброєнні. Тобто ми думаємо, як будувати дороги. Для чого? Щоб російські війська швидше до нас прийшли, якщо у нас армія буде ослаблена?» — риторично запитує Уколов.

«Це є питання бюджету, а його ухвалення — результат згоди з олігархами, щоб не сказати, що з олігархом... але, напевно, з двома: з Коломойським і з Ахметовим. Але що до цього нам, звичайним громадянам? Так, вони будуть хвалитися... Я хочу, щоб ці гроші були не в олігархів, а в людей. Щоб вакцинацію було заплановано не на чотири мільйони осіб, яких вони хочуть провакцинувати, а щоб були гроші заплановані на 80% населення України. Це набагато більше, ніж 2,6 мільярда гривень. Може йтися про 30-40 і більше мільярдів. Тому, якби я охарактеризував цей бюджет, я б не говорив про те, що це бю­джет бідності, а бюджет виживання. Тому що я не знаю, чи ми виживемо з таким бюджетом», — резюмував Уколов.

Нардепка від фракції «Голос», член фінансового комітету Верховної Ради Галина Васильченко в ефірі телеканала «Еспресо» уточнила: «В нас є дуже багато критичних зауважень до бюджету-2021. Зокрема, дуже суттєвий дефіцит. Друге — суттєво недофінансовується медична сфера. Також у кошторисі держави скорочено видатки на органи місцевого самоврядування. Між першим і другим читанням на 2 млрд грн скоротилася субвенція на органи місцевого само­врядування, ще на 4,9 млрд грн скоротився фонд регіонального розвитку — там залишилось лише 4 млрд грн», — пояснила нардепка.

Утім, на її думку, існують і позитивні новації. «Залишили акциз продажу пального для місцевих громад, а це 7,5 млрд грн для органів місцевого самоврядування. Для громад це дуже важливо, адже у дохідних частинах бюджетів ОТГ вагому частку займають надходження акцизу з продажу пального», — сказала Васильченко.

Ще один співрозмовник «Еспресо» — народний депутат Ярослав Железняк.

«Цей бюджет абсолютно несправедливий. Я скажу свою власну позицію, я її говорив декілька разів і прем’єр-міністру, і міністру фінансів. Ну дивіться, в нас бюджет завжди — це про пріоритети влади. Умовно, що влада хоче зробити в наступному році. Не обіцянки, знаєте там, подолати корупцію, закінчити епоху бідності. А конкретні цифри. Ви або робите, або ні. У нас була унікальна можливість зробити нарешті цей бюджет таким, щоб професія наших лікарів була достойною, престижною; змінити парадигму того, що у нас медицина завжди недофінансована», — заявив він.

Також, за словами Железняка, у наступному році країна потерпатиме через неналежне фінансування медичної галузі і відсутність пріоритетів.

«Ну, пробачте, не можна під час кризи економічної і системи охорони здоров’я збільшувати ДБР на 75%. Ну не можна, це неправильно. Не можемо ми під час кризи, коли всі затягують паски, збільшувати фінансування офісу президента на 40% — мільярд 269 мільйонів. Ну, ми бачимо пріоритети в цьому році. Це дороги, наприклад, силові структури. Тут, можливо, просто ваші пріоритети і пріоритети більшості парламентської, вони розбігаються», — зазначив депутат.