Розмінюю себе...

Розмінюю себе на ночі й дні
Дорогою скляною. Дощ зі снігом...
Далеко не один тримаюсь снів,
Що бачив перед ранком. Далі бігом
Шукатиму балансу між людей.
Із льоду тротуарів павутина
Веде мене по грані... До грудей
Повітря свіже лине. Ще хвилина,
Ще крок назустріч поспіху... Лечу.
Лишаю ожеледицю позаду.
Лякливе цокотіння тільки чув,
Коли зірвався з місця. Долі задум...
Сьогодні крапля з краплею з небес
Мені під ноги падає, замерзне...
Слідів немає. Слизько. Я себе
З зимою повінчаю срібним перстнем.

Олександр ВРУБЛІВСЬКИЙ
Житомир