Всесвітній день пінгвінів: на станції «Академік Вернадський» показали сусідів, фото
Дослідники у Всесвітній день пінгвінів показали, які види мешкають у районі української наукової станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. >>
На платформі для роботи з відкритими даними Opendatabot днями повідомили, що з початку пандемії попит на робочу силу з України в Європі виріс на... 40%.
Як виявилося, серед українців найпопулярнiшими в ЄС країнами для працевлаштування залишаються Польща, Німеччина та Чехія.
Найзатребуванішими українськими фахівцями у зарубіжних роботодавців є: пакувальники, вантажники, швачки, водії, будівельники (в Польщі); доглядальниці, плиточники, сантехніки, електрики, пакувальники (у Німеччині) й покоївки, зварювальники, електрики, водії (у Чехії).
Та пріоритетною все ж у наших співвітчизників залишається Польща: за даними на кінець вересня 2020 року, кількість українців, що мають поліс соціального страхування і працюють там легально, становить 507 тисяч осіб. А з усієї кількості іноземців, які отримували поліс соцстрахування впродовж останніх 16 років, 75% становлять наші співвітчизники.
За даними Мінсоцполітики (станом на 2019 рік), на постійній основі за кордоном працює 3,2 млн українців, а в окремий період — від 7 до 9 млн осіб.
Сприяє перетіканню, нехай навіть і тимчасовому, трудових українських мігрантів на Захід і те, що, згідно з нещодавнім рішенням Ради ЄС, оплату праці заробітчану Європі незабаром зрівняють iз місцевими зарплатами. (Рада ЄС рекомендує національним державам платити сезонним робітникам зарплату, не нижчу за стандарти для країни, де вони працюють).
Чинники, що спричинюють міграції, є зовнішніми та внутрішніми. До зовнішніх причин належать: великий ринок вакансій у країнах Заходу, приваблива матеріальна оцінка трудової діяльності, постійне зростання попиту розвинених країн на працю іноземців.
До внутрішніх: недостатність робочих місць, значна різниця в оплаті на батьківщині й за кордоном, соціально-економічна криза, дискомфорт від загальної нестабільності в Україні, відсутність можливостей для розвитку й самореалізації, незахищеність від зловживань iз боку владних структур, широко поширена корупція, спад виробництва.
Загалом трудова міграція в Україні має давню історію, адже почалася у 1877-му, коли перша хвиля українських переселенців, прибувши із Закарпаття до США, влилася в лави шахтарів штату Пенсильванія.
Але найбільше українські селяни прагнули отримати для сільськогосподарського обробітку земельну ділянку — гомстед (земельна ділянка, яку надавали з державних земельних фондів на пільгових умовах у США та Канаді тим, хто бажав вести фермерське господарство). А наймасовішою еміграція західноукраїнського селянства стала на початку XX ст.
У ті часи постійна переселенська еміграція відбувалася переважно до Бразилії, Аргентини, США і Канади, а ось на тимчасові сезонні роботи західноукраїнські селяни щорічно виїздили до сусідніх країн — Угорщини, Західної Австрії, Німеччини, Румунії, Росії, Франції та ін.
Сучасне масове «вимивання» з України найактивніших i найпрацездатніших можна зупинити лише такими банальними речами, як постійна високооплачувана робота й упевненість у завтрашньому дні, яку може й повинна забезпечити влада держави.
Дослідники у Всесвітній день пінгвінів показали, які види мешкають у районі української наукової станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. >>
Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій засуджує псевдовибори президента рф та закликає країни світу не вважити їх легітимними. >>
У другому читанні Верховна Рада ухвалила 25 квітня законопроєкт № 5695, який має врегулювати роботу домашніх працівників і знизити рівень незадекларованої праці. >>
Європа за останні місяці наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько 42 млрд євро, США - 43,1 мільярда. >>
Голова української правозахисної організації «Альменда», 27-річна Марія Суляліна, отримала премію Civil Rights Defender of The Year 2024 у Швеції. >>
Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі заявив, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, щоб вони "виконали свій громадянській обов’язок". >>