Полтавський правозахисник «засвітився» в The New York Times: історія одного фотознімка

На цій світлині, надрукованій у номері авторитетного періодичного видання США The New York Times за 3 січня 2015 року, зображений відомий громадський діяч i правозахисник із Полтави Василь Ковальчук. Фото розмістили на газетній шпальтi разом із публікацією під назвою «Чергова битва для України».

У ній ішлося про «гарячі» події на теренах нашої країни: Революцію гідності, неоголошену російсько-українську війну на Донбасі тощо. Автор, зокрема, зазначає, що в Україні «нове покоління активістів шукає шлях, як змусити державу взаємодіяти з суспільством». На знімку зафіксовано протистояння між «афганцями», на чолі яких виступає полтавець Василь Ковальчук, і «беркутівцями».

— То був один із протестів у Києві біля стін Верховної Ради України під час «гарячих» подій на Майдані, — пригадує Василь Григорович. — Таких акцій було немало — як відомо, «афганцям» часто доводиться відстоювати свої права через те, що ті, хто приходить до влади, не виконують вимог Конституції України.

Більшість українських «афганців» були учасниками Революції гідності. Водночас і в підрозділах силових структур служили наші побратими, які (на жаль, так склалося) були вірні присязі. Тож я неодноразово вів перемовини з останніми, і часто мені вдавалося знайти компромісні рішення й відтак залагодити конфлікт.

Саме один із таких випадків і зафіксовано на світлині: я через голови «беркутівців» спілкуюся з керівником силовиків, намагаючись із ним про щось домовитися. Фото, найімовірніше, зроблено з вікна приміщення Верховної Ради.

Василь Ковальчук служив в Афганістані, є підполковником у відставці, кавалером ордена Червоної Зірки. У важких 90-х роках у пошуках кращої долі поїхав в Америку. Пригадує: мав там роботу і пристойну зарплатню. Але душа рвалася на Батьківщину — через це повернувся. Брав участь у Революції гідності в Києві.

Як і багато хто, сьогодні відчуває розчарування: «На превеликий жаль, так звані лідери просто добивалися преференцій для себе, не розуміючи, що робити знародом, який піднявся».

Коли розгорівся збройний конфлікт на сході України, Василь Ковальчук зайнявся пошуком i звільненням наших хлопців із полону. Знаючи про таку його діяльність, до Василя Григоровича нерідко зверталися родичі тих, хто зник на Донбасі.

Завдяки ініціативній групі Василя Ковальчука загалом звільнено 56 полонених, за що правозахисник був удостоєний знака народної пошани «Золота зірка» героя українського народу.