Палата представників, а за нею і Сенат Конгресу США підтримали новий, розширений, пакет санкцій проти Nord Stream 2.
Підтримка обох партій, та ще й настільки переконлива (наприклад, у Сенаті було 84 голоси «за» і 13 «проти»), дає надію на те, що навіть обіцянка президента Трампа ветувати цей документ не дозволить зупинити вступ цього документа в дію (до того ж його претензії стосуються зовсім іншого положення і не пов’язані з російським газогоном).
Спробуємо розібратися, чому ці санкції важливі для глобальної безпеки світу та України зокрема?
Перші санкції, прийняті ще торік, заборонили надавати проєкту «Північний потік-2» технології глибоководної укладки труб. Додаткові санкції, включені до проєкту оборонного бюджету США на 2021 рік, фактично унеможливлюють його реалізацію.
Новий проєкт накладає обмеження на компанії, залучені до будь-яких «трубоукладальних робіт» (включно з підготовкою майданчика, облаштуванням траншеї, дослідженням морського дна, розміщенням щебеню — ним трубу «засипають» на дні — чи будь-якими іншими роботами з трубами).
А також, що дуже важливо, під санкції підпадуть надавачі послуг страхування та перестрахування трубоукладальних суден, а також компанії, які надають «послуги або сприяють технологічній модернізації трубоукладальних суден, встановленню на них зварювального обладнання, їх дооснащенню або швартуванню» та компанії, що надають «послуги тестування, перевірки або сертифікації, необхідні для роботи газопроводу Nord Stream 2 чи пов’язані з нею».
Найцікавішими тут є дві бюрократичні пастки, які США підготували для росіян, — страхування та сертифікація.
Так сталося у цивілізованому світі, що без страхування судно не зайде в жоден порт. А з новим пакетом санкцій жодна серйозна організація таких послуг проєкту не надасть.
На це натякають у Міжнародній групі клубів взаємного страхування судновласників (International Group of P&I Clubs, IG P&I). Ще до голосування законопроєкту в Конгресі IG P&I випустила циркуляр-застереження для своїх членів — оцінити і знизити ризики заключення контрактів за проєктами будівництва Nord Stream 2, оскільки Держдепартамент планує дуже широко трактувати вимоги закону.
Без сертифікації та тестування газопровід неможливо запустити в експлуатацію.
У світі менше двох десятків компаній, які проводять сертифікацію проєктів такого рівня. І коли санкції США наберуть чинності, жодна з них не ризикне зв’язуватися з Nord Stream 2.
Кілька тижнів тому про вихід з проєкту повідомила норвезька компанія DNV GL, яка здійснювала сертифікаційний супровід Nord Stream 2 на попередніх етапах.
Зважаючи на те, що стандарти сертифікації у кожної компанії свої, замінити DNV на цій стадії проєкту росіянам буде дуже складно. Якщо взагалі можливо.
Тобто навіть якщо росіянам, попри власну технологічну неспроможність, вдасться завершити газопровід, він так і лежатиме на балтійському дні пам’ятником трубі вартістю майже $10 млрд.
Звісно, таке пояснення дії санкцій виглядає дещо схематично і спрощено. Тим більше що наразі законопроєкту лишилося пройти ще крок на шляху до закону. Для набрання чинності документу ще потрібно отримати підтримку президента США.
Та маємо кілька причин для оптимізму.
По-перше, нові санкції, так само, як і минулорічні, вносяться через так званий National Defense Authorization Act, що регулює річний оборонний бюджет США. Це консенсусний документ, який має підтримку Демократичної та Республіканської партій та обох палат Конгресу.
По-друге, навіть якщо припустити, що президент Трамп спробує ветувати закон, то причиною цьому стануть зовсім не санкції проти Росії, а внутрішні американські питання.
При цьому законопроєкт підтримали 335 конгресменів, чого із запасом достатньо для подолання вето президента. Голосування Сенату — так само результативне.
За американським законодавством, для подолання вето необхідно 2/3 голосів кожної палати, і наразі ця підтримка у нас є.
Отже, тримаймо кулаки!
Олена ЗЕРКАЛЬ,
радник голови правлiння НАК «Нафтогаз України»
(Інтернет-видання «Українська правда»)