Забрати дітей з інтернатів: результати пілотного проєкту на Тернопільщині

Як «УМ» уже свого часу інформувала, Тернопільщина — одна з чотирьох областей України, які стали пілотними щодо реформування інтернатних закладів та забезпечення належного життя і виховання дітей поза ними.

Наприкінці 2017-го Міністерство соціальної політики України та Тернопільська обласна державна адміністрація уклали договір про співробітництво щодо реалізації на території області проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» з метою надання області підтримки у впровадженні Національної стратегії деінституціалізації догляду та виховання дітей і реформування інтернатної системи.

Відтак на початку минулого року в рамках цього проєкту Міністерство соціальної політики України уклало договір щодо надання консультаційних послуг із реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області з консорціумом Оxford Policy Management (Великобританія), до складу якого входять міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині» (Україна), Всеукраїнський фонд «Благополуччя дітей» та SOS KinderdorfInternational (Австрія).

Чому карантин став холодним душем

Підсумовуючи зроблене за час співробітництва, Міністерство соціальної політики України та реалізатори проєкту «Реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області» (за сприяння Укрінформу та Тернопільського пресклубу) провели престур онлайн, присвячений проблемам реформування інтернатної системи.

Міністерка соціальної політики Марина Лазебна розпочала захід нагадуванням про такий важливий документ, як Конвенція про права дитини, ратифікована нашою державою в 1991 році.

Серед задекларованих у ньому прав — і право кожної дитини зростати у турботливому родинному середовищі. Здобутки та проблеми саме його забезпечення обговорювали представники державного та громадського секторів, експерти і журналісти.

Зокрема, йшлося про реінтеграцію дітей з інтернатів у біологічні родини, трансформацію пілотних інтернатних закладів та розвиток відповідних соціальних послуг у територіальних громадах.

Щодо останніх Марина Лазебна повідомила, що «на сьогодні лише у трохи більш ніж третині з усіх створених громад є служби захисту дітей. І це при тому, що саме громади мають нести чи не найбільшу відповідальність за те, аби діти почувалися безпечно, не потрапляли до інтернатів, залишалися вчитися, а надалі й працювати саме у своїх громадах».

Зазначила міністерка також те, що такий проблемний для всіх карантин, як не дивно, вніс певні позитивні зміни в реформування інтернатних закладів України. А точніше — став своєрідним холодним душем для всіх задіяних у цій системі.

42 тисячі українських дітей були повернуті за цей час у свої сім’ї. З одного боку, непросто було забезпечити, аби всі вони могли жити в прийнятних умовах, нормально харчуватися, дистанційно навчатися і таке інше. А з іншого — стало зрозумілим, що значна кількість дітей можуть і надалі перебувати вдома, тобто обходитись без інтернатів. І не тому, що хтось проти інтернатних закладів, а тому, що це насамперед в інтересах дітей.

Говорячи про результати, керівник проєкту, старший консультант Oxford Policy Management Володимир Кузьмінський повідомив, що за 21 місяць кількість дітей, які цілодобово перебувають в усіх комунальних закладах інституційного догляду та виховання Тернопільської області, вдалося скоротити на понад 35 відсотків.

У шести інтернатах кількість дітей, які постійно там перебувають, зменшилась на 55,4%, а, приміром, у Збаразькій санаторній школі-інтернаті — аж на 88%.

«Це дуже високий показник навіть порівняно з іншими країнами, — підкреслив він. — А досягти таких результатів дало змогу взаєморозуміння та налагодження чіткої взаємодії між міністерством, обласною владою, експертами і громадським сектором, а також застосування кращого світового досвіду».

«Багато дітей не повинні перебувати в інтернатах, для цього немає серйозних підстав»

За час реалізації проєкту в області досягнуто певного прогресу в розвитку сімейних форм виховання: створено 3 перші патронатні сім’ї, 8 прийомних сімей, 2 дитячі будинки сімейного типу.

Також значно збільшилась кількість надавачів соціальних послуг сім’ям із дітьми, кількість фахів­ців із соціальної роботи та спеціалістів, які організовують соціальну підтримку вразливих сімей в ОТГ, збільшилась порівняно з минулим роком майже удвічі.

Водночас експерти констатували, що далеко не в усіх об’єднаних територіальних громадах до цієї справи ставляться з необхідною відповідальністю, тож у третині з них досі немає таких спеціалістів. Цю проблему експерти назвали серед головних, на вирішенні яких слід зосередити увагу найближчим часом.

Необхідні ефективні державні механізми для спонукання керівників ОТГ вводити посади фахівців із соціальної роботи, створювати відповідні соціальні служби, розвивати сімейні форми виховання та патронат над дітьми, розвивати та підвищувати якість інклюзивної освіти.

Зокрема, підвищення рівня професійної компетенції працівників соціальної сфери, об’єднання та інтеграція їхніх зусиль для забезпечення інтересів кожної дитини залишається наразі глобальною проблемою. Ще важливішою є необхідність підвищення відповідальності батьків за виконання їхніх батьківських обов’язків.

«Багато дітей не повинні перебувати в інтернатах, для цього немає серйозних підстав, — зазначила ключова експертка проєкту Зінаїда Кияниця. — Просто він, приміром, розташований поряд, тож батькам так зручніше або таким чином вони вирішують питання матеріальної скрути».

У ході реалізації пілотного проєкту також було визначено потребу в нормуванні процедур та порядку зарахування дітей до інтернатів обласної комунальної власності.

Спільно з відповідними підрозділами облдержадміністрації було, зокрема, розроблено та забезпечено супровід прийняття сесією Тернопільської обласної ради рішення «Про порядок зарахування дітей на цілодобове перебування та їх відрахування у комунальних закладах, які здійснюють інституційний догляд і виховання дітей», яким встановлено єдиний алгоритм зарахування дітей до таких закладів, заборонено приймати дітей на цілодобове перебування до інтернатів без ґрунтовного розгляду заяви батьків на комісії з питань захисту прав дитини за місцем проживання, а також обмежив термін перебування дітей в інституціях обласної комунальної власності та зобов’язав місцеві органи влади вживати заходів для повернення дітей у громади.

Аналіз інтернатського дитинства

Фахівці провели детальний аналіз діяльності мережі інтернатів, що функціонують у Тернопільській області. Досліджено динаміку і причини влаштування дітей у ці заклади та їх реінтеграції в сім’ї чи якісь сімейні форми виховання.

Здійснено інвентаризацію соціальних та реабілітаційних послуг, які надають їм заклади різних форм власності, типу та підпорядкування, включно з недержавними організаціями.

Визначено потреби територіальних громад у таких додаткових послугах для дітей та сімей із дітьми, в ресурсах, у тому числі професійних кадрах, необхідних для забезпечення надання таких послуг.

Розроблено також інформаційно-аналітичну систему моніторингу, призначену для збору, накопичення, зберігання, обліку, пошуку та використання даних про рух дітей, які виховуються в закладах інституційного догляду, та виховання на території області. Відтак аналіз, здійснений із використанням системи, дав можливість отримати достовірні дані щодо кожної дитини, яка перебуває в тому чи іншому інтернаті, з урахуванням її статусу, сімейної ситуації, стану здоров’я та особливих потреб, причин потрапляння у заклад тощо.

Під час заходу журналісти дізналися про те, як саме планують трансформувати п’ять  інтернатних закладів області.Так, приміром, Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини трансформується у Центр реабілітації і розвитку дитини та надаватиме широкий спектр послуг для дітей раннього і дошкільного віку з інвалідністю й порушенням розвитку та їхнім батькам.

Збаразька санаторна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів трансформується в Збаразький обласний ліцей Тернопільської обласної ради, в складі якого на період до 1 вересня 2024 року функціонуватиме структурний підрозділ — гімназія, що забезпечить здобуття базової середньої освіти, а також можливість здобуття початкової освіти для учнів, які у 2019-2020 навчальному році навчалися у 2-х і 3-х класах. Теребовлянський навчально-виховний комплекс трансформується в Теребовлянський профільний ліцей імені Ярослави Стецько, у складі якого на той же період діятиме гімназія з можливістю збереження спеціальних класів, а також передбачено можливість здобуття початкової освіти для учнів, які у 2019-2020 навчальних роках навчалися в 1-4-х класах.

Бережанська обласна комунальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням трудового навчання трансформуватиметься у Бережанський ліцей Тернопільської обласної ради, у складі якого на період до 1 вересня 2024 року існуватиме структурний підрозділ загальноосвітньої школи, що забезпечує здобуття початкової освіти для учнів, які у 2019-2020 навчальному році навчалися у 1-4-х класах, базової середньої освіти, а також забезпечить можливість поступового переходу класів ІПК в інклюзивні класи.

Тернопільський обласний комунальний дитячий будинок для дітей шкільного віку трансформується у Центр соціальної підтримки дітей та сімей, у складі якого діятиме малий груповий будинок для догляду і виховання дітей в умовах, наближених до сімейних, а також соціальна служба підтримки сім’ї та соціальна служба розвитку сімейних форм виховання, соціальні квартири матері та дитини. На стадії узгодження та внесення на розгляд обласної ради план трансформації Петриківського дитячого будинку-інтернату, який перебуває у сфері управління системи соціального захисту населення і який буде трансформовано у Центр адаптації та соціальної підтримки дорослих осіб з інвалідністю.