Наприкінці минулого тижня Кабмін затвердив до другого читання держбюджет на 2021 рік, в якому на реконструкцію Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті виділено... нуль гривень.
І це незважаючи навіть на те, що нещодавно було офіційне звернення представників культури, науки, медіа та народних депутатів, які закликали повернути фінансування Архіву нацпам’яті!
У відкритому зверненні до Верховної Ради та Кабінету Міністрів громадськість та парламентарі наголосили, що приміщення стратегічно важливого для держави Архіву потребує реконструкції і висловили — як тепер засвідчено — марні сподівання, що у проєкті Державного бюджету на 2021 рік закладуть на це кошти.
![](/img/forall/image/архив2.jpg)
Підписанти наголосили, що Архів нацпам’яті — це проєкт світового рівня, на який уже звертають увагу наукові спільноти Європи. Успіх його реалізації є питанням зовнішнього іміджу України як модерної європейської держави.
Закритість архівів і відсутність належної суспільної рефлексії на власне минуле створило ґрунт для дієвості російської пропаганди, а надалі — і військового вторгнення на територію України та окупацію Криму і частин Донецької та Луганської областей.
Як розповів «УМ» директор АНП архівіст, історик Ігор Кулик, замовчувати та фальсифікувати історію, як намагалися за часів СРСР, — справа марна й безперспективна.
«Архівних матеріалів, які мають відповіді на багато непростих питань, назбиралося в репресивних органах УРСР (КДБ, прокуратури, прикордонників, служби зовнішньої розвідки, міліції — архів МВС є найбільшим і містить близько 2,5 мільйона справ) — чимало. І настав час зібрати їх в одному місці — Архіві національної пам’яті, як це вже давно зробили в країнах, що стали на рейки демократичного розвитку.
Наразі Галузевий держархів нацпам’яті — це лише приміщення, яке потребує реконструкції, i тільки згодом воно буде заповнюватися документами. Архіви — це те, що допоможе зрозуміти наш спільний біль, спільні перемоги та об’єднатися заради майбутнього нашої країни.
Ми прогнозуємо, що наш архів буде одним із найбільших серед аналогічних у Центральній та Східній Європі. І я не виключаю, що рано чи пізно нам вдасться привезти документи з інших країн, де українці відбували покарання, — Казахстану, Узбекистану», — резюмував Ігор Кулик.
Директор архіву не втрачає оптимізму: «Продовжуємо перемовини та зустрічі з народними депутатами, які все ще мають можливості внести кошти на реконструкцію Архіву до бюджету на наступний рік.
![](/img/forall/image/архив3.jpg)
Так має виглядати Галузевий держархів нацпам’яті після реконструкції.
Нагадаємо, що прагнення поновити європейський досвід і створити архів нацпам’яті з’явилося після Помаранчевої революції. Одним із адептів ідеї про те, щоб історичні документи забрати з СБУ та інших репресивних органів надежить Володимиру В’ятровичу який тоді очолював архіви СБУ. На сьогоднішній день в АНП немає жодного «живого» документа.
Архіви нацпам’яті на теренах постсоціалістичних країн Європи почали створювати з 1989 року, і «першопрохідцем» стала Німеччина. Наразі повністю закритими від громадськості є архіви Росії, Білорусі, всіх азійських країн, що були у складі СРСР.