Фокус iз кругляком: чому у Карпатах досі тривають незаконні вирубки лісу

Гора Синячка в Івано-Франківській області — єдина високогірна місцина в Україні, де здійснюється нафтопромисел.

Гора є одним iз популярних туристичних маршрутів, адже багата і зсередини, і ззовні. Її прекрасні схили колись були густо вкриті багаторічним лісом. Нині місцеві лише розпачливо махають у бік виразних залисин та галявин, на яких стирчать самі пеньки.

Кажуть, якщо влада наважиться збудувати тут гарну дорогу, вийдуть на протести: мовляв, лишень відсутність доріг природним чином рятує українські Карпати від тотального вирубування. Це проблема не самих Карпат. Неспроможність влади навести лад у лісах — така ж виразка України, як і корупція.

На Західній Україні жартують, що лісники — другі після ксьондзів: будують дорогі маєтки, подорожують, купують дітям престижні автомобілі. Вони користуються прогалинами в законодавстві. На цьому тлі спроби влади рятувати ліс нагадують дії фокусника, який, ховаючи монету в одній руці, робить усе, аби увага глядача зосередилася на іншій.

Показові посадки при новій владі

З приходом до влади команда президента Володимира Зеленського з ентузіазмом взялася порядкувати у сфері лісового господарства. Експрем’єр Олексій Гончарук почав роздавати доручення і проводити показові наради.

Зокрема, він доручив забезпечити з 1 лютого 2020 року в Україні повноцінне функціонування централізованого обліку деревини, а також дав доручення МВС, Держлісагентству та Держекоінспекції безперервно запобігати незаконним вирубкам лісів та виявляти порушення.

Владі постійно доводиться чути від суспільства про незаконні вирубки, чорних лісорубів та контрабанду лісу, скаржився тоді прем’єр.

Почалися показові розправи: Гончарук звільнив керівника Закарпатського управління лісового та мисливського господарства Валерія Мургу та голову ДП «Гутянське лісове господарство» на Харківщині Віктора Сиса.

Матеріали про численні порушення у Закарпатському і Гутнянському лісових господарствах були передані до правоохоронних органів.

Ситуація з харківськими лісгоспами — один iз небагатьох прикладів, коли справи дійшли до суду. За словами генпрокурорки Ірини Венедиктової, у суди були направлені обвинувальні акти щодо службовців Красноградського та Гутянського лісгоспів, яких звинуватили у втраті 1,5 тис. дерев.

За словами генпрокурора, також завершено досудове розслідування в карній справі щодо вирубки 526 дерев у Гутянському лісгоспі щодо майстра лісництва. Дійшла до суду і справа Мурги, однак про вирок у ній нічого не відомо. Після лютневого сплеску шум навколо лісових справ стих. Венедиктова повідомила, що через незаконну вирубку лісу порушено 388 карних справ.

Семиразове зростання вирубки

Тим часом, за офіційними даними, у 2019 році обсяг незаконного вирубування лісів, у порівнянні з 2018 роком, збільшився майже в сім разів до 118 тис. куб. м, що завдало державі 814,2 млн грн збитків.

За десять місяців 2020 року Держекоінспекція склала понад 2 тис. 300 адміністративних протоколів. За її даними, збитки перевищили 280 млн грн, але ця статистика навіть близько не відображає реального стану речей.

«Незаконні вирубки тривають, бо в Україні відсутня досконала законодавча база ведення лісового господарства та існує низька відповідальність за незаконні рубки лісу», — повідомили в пресслужбі Державної екоінспекції (ДЕІ).

Цей орган має широкі повноваження щодо контролю лісгоспів: починаючи з відведення кварталу під рубку і закінчуючи законністю вирубки.

«Часто під виглядом легальної санітарної вирубки ховається знищення здорових дерев. Позначаючи їх як дрова та офіційно продаючи за копійки, реальну суму корумповані працівники лісгоспів кладуть собі в кишеню. Ні мораторій на експорт лісу-кругляку, встановлений у 2015 році, ні істотне підвищення штрафів, ні зниження розміру заподiяної шкоди, після якої настає кримінальна відповідальність, ситуацію не змінили», — повідомили в ДЕІ.

Тимчасом влада рекламує реєстри та інтерактивні мапи. Послідовних крокiв для створення системи, яка завадила б незаконним вирубкам, не роблять.

Лісове двовладдя

Проблемою залишається дублювання контрольних функцій Держекоінспекцією та Дер­жлісагентством. Останнє відповідає за 73% лісового фонду країни і контролює саме себе. Не дивно, що представників інспекції не допускають у деякі лісгоспи, щодо яких надійшли сигнали від місцевих активістів.

«За таке адміністративне правопорушення штраф становить лише 750 грн. Інспекція підтримує законопроєкт «Про державний екологічний контроль», який, зокрема, передбачає збільшення штрафів за перешкоджання в роботі інспекторів у десятки разів», — пояснив голова ДЕІ Андрій Мальований.

Законопроєкт, який опрацьовують комітети парламенту, усуває суперечності між повноваженнями Держлісагентства та інспекції шляхом передавання повноважень щодо охорони лісів Держекоінспекції. З початку 2020 року ДЕІ виявила 2,2 тис. порушень iз боку лісгоспів та оштрафувала їх працівників на 816 тис. грн. Збитки перевищили 234 млн грн.

Справу ускладнює те, що суми штрафів за вирубку лісу мізерні — 510-1020 грн, а методики розрахунку грошових стягнень за шкоду застаріли. Нині порушник за дерево діаметром до 10 см зобов’язаний сплатити лише 42 грн.

Щоб застерегти потенційних порушників від протиправних дій, санкції необхідно збільшити, а застарілі методики — змінити, кажуть у Держекоінспекції. Фахівці відомства підготували відповідні матеріали, їх має затвердити Мінекології.

Донедавна в державі навіть не було такого міністерства: у 2019 році влада ліквідувала його шляхом злиття з Міненергетики. Недавно орган відновили.

Перевірки поза законом

Не додає оптимізму й заборона на планові перевірки лісового господарства, введена на час карантину.

«Інспектори можуть виходити тільки на позапланові перевірки за зверненням фізичної особи», — розповів Мальований, зазначивши, що перевірка призначається після створення комісії, що вимагає часу.

Повноваження для проведення рейдів теж відсутні. При цьому відрізнити, коли ліс рубають iз порушенням законодавства, а коли законно, важко. «Активісти можуть блокувати легальні заготівлі, але не можуть нічого вдіяти у випадках очевидних порушень», — визнають у Держлісагентстві.

«Незаконна рубка — це заготівля деревини без спеціального дозволу: лісорубного або лісового квитка. Зрубане без нього дерево є таким, що добуте незаконним шляхом», — роз’яснив головний спеціаліст відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів Леонід Ільченко.

Перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини розміщений на спеціальному сайті. Незрозуміло лише, куди звертатися з інформацією, якщо під час лісової прогулянки трапиться рубка лісу. В поліцію? Це не її повноваження.

Держлісагентство на період карантину обмежило прийом громадян і надання адміністративних послуг, а ДЕІ потрібен час на створення комісії. До того ж її можуть просто не допустити в лісгосп, сплативши штраф 750 грн. Також ДЕІ не може провести рейд і не має повноважень затримати правопорушників.

Вона може лише створити комісію і передати матеріали, виявлені під час проведеної перевірки, до правоохоронних органів.

ДЕІ називає такі фактори, які заважають її ефективній роботі: недостатнє матеріально-технічне забезпечення інспекторів, неукомплектованість кадрів спеціалістами через низькі зарплати, відсутність у ДЕІ статусу правоохоронного органу, у зв’язку з чим неможливо встановлювати осіб, причетних до порушень.

Технології на варті лісу

Ветеран ООС, голова Лопатинської ОТГ Олег Микитин зазначав, що найбільш ефективний і доступний спосіб виявити знищення лісів — відстежувати зміну рельєфу зелених насаджень через супутникову зйомку Google.

За його словами, місцевий лісгосп є державою в державі, а незаконні рубки процвітають, хоча поліція фіксує два-три правопорушення на рік.

Ситуація в цій ОТГ мало чим відрізняється від загальної на Львівщині. Великих виробництв тут немає, зате є безробіття і масовий відплив людей за кордон на заробітки. Ті, хто змогли закріпитися, живуть в основному з лісу.

Інспекція підтримує ідею про дослідження лісових масивів за допомогою безпілотних літальних апаратів.

«Дрони допомагають знаходити місця рубок, особливо на важкодоступних верховинах. Вони невидимі і не лякають лісорубів. Це надійні помічники інспекторів», — кажуть у відомстві.

Інспекція вже почала використовувати безпілотні апарати, проте через відсутність належного фінансування управління відомства достатньою мірою ними не забезпечені. Також, за словами Мальованого, наразі немає інструментів, які б дозволяли застосувати отримані дані як докази в суді.

«Ми напрацьовуємо методичні рекомендації, аби аерокосмічну зйомку можна було застосовувати як інструмент моніторингу стану лісів», — каже голова ДЕІ.

Інспекція також планує співпрацювати з Державним космічним агентством.

«Ми домовилися спільно розробити «Національну систему моніторингу довкілля», яка допоможе фіксувати місця й обсяги вирубки, автоматично визначати порушників, нараховувати їм штрафи і вимагати сплату. Дані моніторингу можуть стати доказами в суді», — розповів Мальований.

Рекордний експорт під виглядом пиломатеріалів

Ситуація така: незаконні вирубки лісу не фіксуються, а потім невідомо звідки з’являється нелегальна деревина. Вона потрапляє на європейський ринок за низькою вартістю, що викликає роздратування європейських чиновників.

Згідно зi звітом Earthsight «Причетні до корупції», протягом 2013—2018 років український експорт пиломатеріалів перевищив загальну легальну пропозицію деревини на ринку, навіть не враховуючи внутрішнє споживання.

До 2016 року Україна повідомляла про експорт на 50% більше пиломатеріалів, ніж було офіційно зафіксовано на лісопильнях країни. Майже мільйон кубометрів деревини, яка не проходила за офіційними документами, було експортовано. Це в десять разів більше, ніж у 2011 році. Причина проста: не працюють захисні механізми. Відповідальність підприємств, які переробляють незаконно заготовлену сировину, досі відсутня.

Сертифікацією Forest Stewardship Council, яка за умови реалізації для всіх лісових ділянок гарантує екологічність лісоматеріалів і допомагає завадити продажу нелегально зрубаної деревини, охоплено лише 42% українських лісів.

Через електронну систему «Прозорро.Продажі» з лютого 2020 року реалізується лише 25% великих партій деревини, що продають державні лісгоспи.

Перехід до аукціонів повинен поставити хрест на «прямих договорах», за якими донедавна продавалася вся деревина, що дозволяло директорам лісгоспів напряму домовлятися з покупцями про ціну й обсяги продукції. Це робило можливими схеми, при яких деревина продавалася за ціною, нижчою за ринкову, в обмін на «відкати».

У 2020 році частка реалізації за прямими угодами становить 40-70% від обсягу ринку залежно від місяця.

У 2020 році запрацювала дер­жавна система електронного обігу деревини, яка дозволяє відстежувати шлях кожного дерева від лісгоспу до переробного підприємства. Однак вона не охоплює всі ліси країни. До того ж кримінальна відповідальність за закупівлю незаконно заготовленої деревини відсутня.

Найгірше, що немає точної інформації про обсяги лісу в Україні. За даними Держлісагентства, загальна площа лісового фонду становить 10,4 млн га, з яких лісовою рослинністю вкриті 9,6 млн га. Лісистість території країни — 15,9%.

За цими даними, Україна входить до десятки найбільших лісових держав Європи, посідаючи восьме місце за площею лісів та шосте місце — за запасами деревини. Чи відповідають дійсності ці дані? Верховна Рада тільки у червні 2020 року підтримала проведення національної інвентаризації лісів.

Робота щодо інвентаризації, яка має дати достовірну оцінку загальних запасів насаджень з розрахунковою похибкою ±3%, лише почалася. Немає і чіткого розуміння, чи фінансуватиметься вона належним чином.

Проєкт потребує виділення з бюджету близько 9 млн грн щорічно. Додатково потрібно 2 млн грн на утримання постійного персоналу державної спеціалізованої організації і 3 млн грн — на оплату праці тимчасових працівників. В окремі роки фінансування програми коливатиметься від 7,7 млн грн до 12,6 млн грн, що обумовлено потребою придбання програмного забезпечення, приладів, обладнання та автомобільної техніки.

Раніше розглядався варіант передавання права на ліси місцевим громадам у рамках реформи децентралізації. Мов­ляв, громади самі можуть контролювати вирубки. Цю ідею підтримували ексголова Верховної Ради Андрій Парубій та Мінрегіонбуд. Міністерство навіть розробило відповідний проєкт закону.

Ідея не була реалізована, а звуки чорних вирубок звучать донині.

Олена ГОЛУБЄВА
(Інтернет-видання «Українська правда. ЕП»)