У родині пані Ольги — дуже струнка і чітка організація: кожен відповідає за свою частинку роботи. Наприклад, Юрій Петрович дегустує страви, пильнує за тим, щоб вони були смачними і ошатними.
«Дуже любить голубці й усе, що з рисом, вареники на пару і випічку з вишнями», — акцентує на цій жартівливій ноті пані Ольга, мама трьох діток: донечок дванадцяти і двох років і щойно згадуваного п’ятирічного Юрчика. «Юрієм Петровичем» родина з добрим гумором називає хлопчика, коли він перебуває «при виконанні своїх обов’язків»: контролера і дегустатора на кухні.
Напевне, така дружня, весела атмосфера в родині додає натхнення молодій господині пані Ользі пекти і варити. Бо вміє багато, щедро ділиться своїм умінням з іншими і за це заслужила велику повагу серед багатьох також відомих господинь.
Уміння куховарити до господині прийшло як натхнення від родини і доброзичливих людей. «До заміжжя мене зовсім не цікавила кухня, вдома готували мама і старша сестра. З часом з’явилося бажання балувати своїх найрідніших гурманів, і мене, як кажуть, «затягнуло».
Ольга Василатій проживає з родиною під Чернівцями, у селі Горішні Шерівці. Вона — кохана дружина і мама у декреті. Вважає, що в родині має бути смачно, весело і дружно, тому майстерно підтримує цей «баланс».
Готуйте для рідних смачно!
«Готую звичні прості страви, часту балую своїх біляшами і чебуреками, чоловік дуже хвалить їх. Ще дуже люблю різноманітну випічку на смальці: рогалики, горішки, тістечка. Це легко в приготуванні, економно, вони довго не черствіють — та й не встигають. Крім домашніх, є ще племінник і моя мама, які чекають на передачу», — додає вона. Мами дуже тішаться смаколиками, які готують їхні доньки, і, напевне, багато рецептів у пані Ольги з’явилося спеціально для її мами.
М’яско і «пілімені»
«Мої домочадці часто просять «пілімені», — усміхається Ольга. — Роблю, але нечасто, бо на шістьох (племінник на запах також прибігає) чимало треба. Чоловік любить класичні медовики, тому завжди печу два». Знайома ситуація, чи не так? Хоча замість двох медовиків можна спекти величезний один, і Ольга це також практикує.
«Сиров’ялене м’ясо теж готую в холодну пору. Інга, старша донечка, дегустує все й оцінює. Маленька Вікуся в два рочки теж уже замовляє «м’яском’ясіко». Малий встигає і татові допомогти, і мамі на кухні, все контролює. А так їдять все, що приготую, як є вільний час — стараюся догодити».
Кулінарка пече смачний хліб і різноманітну випічку. «Я люблю випічку з різними наповнювачами, найбільше — сирники. Ось сирник «Три шоколади» вдався на славу, домашні та гості з’їли все до останнього шматочка, рекомендую спробувати», — каже вона.
Пухкі вареники.
Сирник — аж «Три шоколади»!
«Цей сирник — надзвичайно смачний і ніжний,— додає Ольга Василатій. Утім, можна було б і без її коментарів пекти цей смачний витвір, досить лише поглянути на задоволений вигляд дитини біля сирного шедевра, створеного руками його мами. Ним усе сказано!
Отже, тісто: 120 г масла, 50 г цукру, 50 г сметани, 50 г какао, 1 ч. л. розпушувача, 170180 г борошна. Замісити швиденько пісочне тісто. Залишити відпочити.
Шоколад: 100 г — чорний, 80 г — молочний, 80 г — білий.
Сирна маса: 1,5 кг сиру, 9 яєць, 120 г масла, 150 г сметани, 300 г цукру, 50 г крохмалю, ванілін.
Сир, сметану та цукор перебити блендером до кремової маси, додати ванілін, розтоплене масло і збиті до однорідності жовтки. Ще раз перебити блендером. Додати крохмаль. Білки збити до пишності й обережно частинами вмішати в сирну масу. Масу розділити на три частини. Розкачати тісто, викласти на дно дека (у рецепті — кругле 30 см).
Розтопити чорний шоколад, додати 3 ст. л. сирної маси, швидко перемішати вінчиком чи міксером і обережно з’єднати з першою частиною.
Викласти на корж і покласти в морозилку на 10 хв. (для того, щоб вийшли гарні шари, але це необов’язково).
Далі так робимо з молочним шоколадом і білим. Залишками тіста прикрашаємо верх. Випікати приблизно 1 годину при температурі 170180 градусів. Сирник виходить досить великий і високий. Залишити вистигати в духовці. Це — сирна казка!
Смачнющі чебуреки
«Максимум начинки і мінімум тіста. Рецепт не новий, але перевірений», — коментує улюблену страву свого чоловіка дружина Ольга.
Отже, для тіста нам потрібно: 300 мл крутого окропу, 1 ст. л. солі, 3 яйця, муки приблизно 600 г.
У глибоку миску просіяти 400 г борошна, зробити заглиблення і влити окріп, швиденько розмішати. Окремо збити до однорідності яйця. Додати до теплої маси, розмішати. Поступово додавати борошно, замішуючи еластичне тісто — не туге. Накрити плівкою і залишити відпочити 3050 хв.
Начинка: 600 г свинячого фаршу, 300 г індички або індичий фарш, 2 цибулини середні, 150 мл води, 1 ч. л. солі, 0,5 ч. л. перцю.
Очищену цибулю нарізати, додати воду і перелити в блендер, змішати. Додати спеції і залишити на 30 хв.
Тісто ділимо на кульки, приблизно на 20 штук.
Розкачати круг діаметром 1520 см, товщина, як на вареники, викласти 2 ст. л. начинки на одну половину, відступивши 1 см від краю, накрити, злегка притиснути, щоб вийшло повітря.
«Я защіпую за допомогою круглої тарілки з рівними краями. Коли чебурек складений удвоє, обрубую край тарілкою по кругу — і готово, — уточнює господиня. — Також можна зліпити будьяким зручним для вас способом. Смажити в олії. В мене глибока сковорідка, наливаю половину, приблизно 700 мл олії, готую на малому вогні по два чебуреки до рум’яного кольору. І це дуже гарно смакує!».
Малиновий зефір — пухка насолода!
«Придбала міксер, і першим у черзі був зефір. Спішу поділитися. Першу порцію з’їли через 1 годину, не витримали. Сказати, що діти задоволені, — це нічого не сказати (дегустацію проводили просто з вінчиків і миски). Це дуже смачно!» — так натхненно розповідає про свої пухнасті рожеві шедеври Ольга Василатій.
Тож потрібно: малина — приблизно 700 г (якщо заморожена — розморозити), перебити блендером. Підігріти 5 хв, перетерти крізь сито. (Залишки пюре можна використати на компот чи морс).
«125 г пюре малини, 100 г цукру, мініщіпка лимонної кислоти — проварити декілька хвилин до розчинення цукру, остудити. Готової маси у мене 190 г, 40 г білок (у мене один великий), сироп, цукор — 230 г, агарагар 8 г (у мене «Мрія»), вода 90 мл (важила — 90 г).
Процес нескладний, але потрібна ще одна пара рук — мені допомагала донька.
Приготувати кондитерський мішок і поверхню, де будемо відсаджувати зефір (у мене деко, застелене харчовою плівкою).
Ставимо варити сироп (попередньо перемішати), на малому вогні постійно помішуючи вінчиком і одночасно починаємо збивати білок (бажано, щоб був кімнатної температури) до стійкої піни, далі по ложці додавати пюре. Збивати.
Міняємося, продовжує збивати. Приблизно процес займає 45 хв.
Гарячий сироп тоненькою цівкою вливаємо у білковумалинову масу, при цьому її також збиваючи. Важливо лити прямо на вінчики, так рівномірно збивається. Збивати ще декілька хвилин до того, як маса намотуватиметься на вінчик (стане щільніша). Перекладаємо масу в підготовлені кондитерські мішки (у мене два подвійні файли, для зручності ) і відсаджуємо смачнющі зефірки. Форма на ваш смак. Витримати 68 годин для стабілізації.
Зефір гарно тримає форму, пухкий, не твердий. Чудовий! Як зберігаються — не знаю, бо з’їли дві порції одразу», — розповідає процес приготування і споживання цієї смакоти кулінарна майстриня з Чернівецької області Ольга Василатій.
«Навари, милая!» Вареники на пару
Всі цю пісню знають. Відповідно, мають вміти варити вареники. Якщо хто не варив, Ольга Василатій навчить, каже, що, у свою чергу, її навчила готувати такі вареники кулінарна майстриня, яку вона особливо поважає. «Хочу поділитися найсмачнішим тістом для вареників на пару. Мої гурмани обожнюють із солодкою начинкою, завжди роблю подвійну порцію».
Нам потрібно: яйця — 1 шт., кефір 250 — мл (або сироватка), 2 ст. л. олії, 2 ст. л. цукру, 0,5 ч. л. солі, 0,5 ч. л. соди, 1 ч. л. сухих дріжджів, борошна приблизно 450500 г.
Процес простий: змішати всі інгредієнти, крім борошна, ретельно перемішати, щоб сода і дріжджі «запрацювали». Потроху додаємо просіяну муку і замішуємо еластичне тісто, щоб було нетуге і не липло до рук. Залишити на 1 год. Виробляти — як звичайні товстенькі вареники. Варити на пару 5 хв. «У мене — марля на каструлі, закипить вода — викладаю, накриваю кришкою, 5 хвилин — і готово.
Начинка — яка забажаєте. За бажання можна посипати пудрою чи сметаною. Соуси — також ваша фантазія», — додає кулінарка.
«Готуйте з бажанням і фантазією!» — радить кулінарка з Чернівецької області Ольга Василатій. І бажає читачам смачного!