На Донбасі створять шість груп для розслідування злочинів терористів у 2014-2015 роках

По «гарячих» слідах: від Авдіївки до Маріуполя

Зокрема, офiс генерального прокурора вже планує створити шість мобільних груп для розслідування злочинів на Донбасі.

«Законом встановлено, що представники органів досудового розслідування та прокуратури можуть здійснювати свої повноваження у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, вчинених, зокрема, у вказаному районі. Їм повинні надавати обов’язковий допуск i відповідне сприяння. Порядок допуску дізнавачів, слідчих і прокурорів до району стримування російської агресії на Донбасі визначає командувач Об’єднаних сил», — пояснює законодавець.

Водночас заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» наголошує, що хоч і минуло понад п’ять років, на місці подій (звільнені райони Донеччини та Луганщини. — Ред.) можуть iще залишатися докази, важливі для розслідувань. А також свідки й жертви, які допоможуть відновити хронологію подій.

«Не завжди оперативно фіксувалися факти по гарячих слідах і не було стандарту правової оцінки злочинів, зокрема для можливості розглядати кейси в міжнародних інстанціях. Тому ми плануємо запустити новий інструмент — мобільні групи. Вони фіксуватимуть грубі порушення міжнародних гуманітарних норм, прав людини, які сталися в певний період часу на конкретній території. Ідеться про території, визволені у 2014­2015 роках», — зазначає пан Мамедов.

За його словами, в офiсі генпрокурора розглядають варіант створити шість таких груп терміном на пів року. Їхню роботу розподілятимуть за територіальним принципом: наприклад, одна група — Авдіївка — Красногорівка — Мар’їнка Донецької області, друга — Маріуполь тощо.

До кожної з таких мобільних груп мають входити прокурор, слідчий, а в окремих випадках й експерти — судово­медичні, балісти, екологи та представники Міноборони.

Покарання обов’язково настане

За даними пана Мамедова, якщо говорити загалом про спеціалізацію найманців, злочини яких розслідують на Різниць­кій, то переважно йдеться про снайперів, кулеметників, розвідників й артилеристів у таких іррегулярних, не передбачених законом збройних формуваннях як «Восток», «Призрак», «Оплот», «Пятнашка» тощо.

Заступник генпрокурора додає: «Неважливо, хто скоїв злочини, у воєнного злочинця, в даному контексті, немає національності. Я б говорив про невідворотність покарання, а воно обов’язково настане. Адже такі тяжкі злочини, якими є воєнні злочини, не мають термінів давності. Ми перебуваємо в постійному пошуку, як iще вдосконалити методику розслідування, активізувати його, знайти нові докази. Наслідки збройного конфлікту зобов’язують знаходити нові інструменти».

Після того як на Різницькій провели аудит цієї категорії справ, то виявили низку проблем. Наприклад, не завжди оперативно фіксувалися факти по «гарячих слідах» і не було стандарту правової оцінки злочинів, зокрема для можливості розгляду кейсів у міжнародних інстанціях.

«Якщо ми хочемо, щоб усі винні у воєнних злочинах були притягнуті до кримінальної відповідальності, а жертви війни — відновлені у своїх правах, то нам потрібні зміни. Ми вже кілька років намагаємося імплементувати норми міжнародного гуманітарного та кримінального права в національне законодавство. Експерти, учені, правозахисники, міжнародні організації виконали колосальну роботу. Але ще з попереднього скликання парламенту зробити це, на жаль, ніяк не вдається», — констатує Гюндуз Мамедов.

І дійсно, відповідний законопроєкт народні депутати, причому двох скликань, уже двічі приймали в першому читанні. Також в офiсі генпрокурора чекають на ратифікацію парламентом Римського статуту, який дасть вітчизняним слідчим і прокурорам більше прав у міжнародних інстанціях.

Понад 20 тисяч українських правоохоронців і близько тисячі працівників прокуратури у Криму з 2014 року перейшли на сторону окупантів.

Так, заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов стверджує: «У нас тисячі підозрюваних у вчиненні злочинів в умовах збройного конфлікту. Тільки в Криму на момент початку окупації працювало близько 22 тисяч правоохоронців і 1400 людей в органах прокуратури. Знаєте, скільки їх не зрадили присязі? Трохи більше тисячі правоохоронців і 570 прокурорів! Решта залишилися й почали співпрацювати з окупаційною адміністрацією».

Відтак в офiсі генпрокурора є побоювання, що всі ці люди уникнуть кримінальної відповідальності, тому що до них неправильно застосовано норму закону і необхідна правильна кваліфікація їхніх злочинів. Адже тільки трохи більше 1% з тисяч справ за фактами воєнних злочинів в Україні кваліфіковані належним чином. А щоб це ви­правити, треба вносити зміни у законодавство.