Наприкінці 2013 року українці вийшли на Майдан вимагати від свого уряду виконати обіцянку щодо євроатлантичної інтеграції.
Їхня сповнена гідності революція, яка ґрунтувалася на переконанні, що прозахідна траєкторія була для України життєво важливою національною метою, завдала потужного удару по заскорузлих групах інтересів, що виступали проти цієї ідеї.
Їхня мрія залишається сьогодні такою ж живою, як і сім років тому.
Американці особливо симпатизують духові цієї мрії. Як і Україна, США здобули незалежність лише після власної тривалої боротьби.
Наша нація була заснована завдяки мужності людей, які дотримувались тих принципів, на яких базуються сьогоднішні євроатлантичні інститути: демократії, поваги до верховенства права та невід’ємних прав усіх громадян.
Але, коли ми наближаємося до річниці Майдану, Україна стоїть на іншому важливому роздоріжжі, бо стикається з двома викликами, які є настільки ж загрозливими, як і складними. Повної євроатлантичної інтеграції неможливо досягти, допоки обидва не буде подолано.
Зовні Україна бореться з російською агресією на кількох фронтах, включно з російською окупацією та спробою анексії Криму, керованим Росією конфліктом на Донбасі, а також кібератаками й дезінформацією, що поширюються як iз російської території, так і за допомогою українських поплічників Росії — деякі з яких засідають сьогодні у Верховній Раді.
Але не всі виклики для України — зовнішні. Удома боротьба з корупцією та групами особливих інтересів так само важливі й життєво необхідні, щоби протистояти поширенню неправдивої інформації, націленої на послаблення України та затьмарення її євроатлантичних перспектив.
Президент Зеленський прийшов на посаду з дорученням від українського народу боротися з корупцією та змусити український уряд працювати краще на благо пересічних українців.
Він домігся певного поступу — включаючи зняття юридичної недоторканності з депутатів Верховної Ради, банківські реформи та земельну реформу.
Але, як ми знаємо, коли реформа та верховенство права загрожують владі, привілеям та грошам груп особливих інтересів, ці групи чинять опір. І ми зараз саме спостерігаємо це в Україні.
Олігархи залучають депутатів Верховної Ради, суддів та інших, щоб підірвати порядок денний президента і викривити систему на свою користь.
Ми бачимо, як деякі групи особливих інтересів приєднуються до Росії та російських поплічників у поширенні антизахідних наративів, особливо за допомогою своїх медіахолдингів та соціальних медіа.
Одним із таких наративів, що поширювався цими голосами протягом останнього року, є твердження, що західні партнери намагаються здійснювати «зовнішнє управління» внутрішніми справами України.
Цей наратив — особливо нечесний, оскільки перевертає реальність догори дриґом. Допомога й підтримка західних партнерів надаються на прохання України — на підтримку заявлених цілей українського уряду та українського народу. Вони цілком прозорі, інформація про них розміщена на наших вебсайтах та в соціальних мережах для ознайомлення і доступна для загального огляду та коментарів.
На мій погляд, навпаки: певні групи особливих інтересів є, власне, тими, хто намагається здійснювати «зовнішнє управління» Україною. Їхньою основною метою є власне збагачення, що досягається будь-якими можливими способами — хабарництвом, примусом і навіть приєднанням до зовнішніх сил, які хочуть бачити, як євроатлантична інтеграція України зазнає краху.
Шлях до перемоги над цими силами полягає у зміцненні інституцій, які притягують групи особливих інтересів до відповіді за їхнi спроби спотворити волю українського народу.
За президентства Зеленського Генеральна прокуратура взялася за реформи, щоб примусити прокурорів служити українському народові, а не особливим інтересам.
Ця установа провела процес «повторної атестації», або переатестації, прокурорів, що привело до звільнення багатьох, хто не мали професіоналізму, доброчесності або ні того, ні іншого. За участі незалежних експертів цю реформу застосовано в усій системі прокуратури.
Відтак президент Зеленський нещодавно оголосив про зобов’язання щодо широкої судової реформи, яка матиме надзвичайно позитивний вплив на верховенство права, приведе Україну у відповідність до європейських норм та створить середовище, привабливiше для іноземних інвестицій.
Вести одночасно дві війни — проти російської агресії та проти груп особливих інтересів, які хочуть зберегти українське багатство тільки для себе, — надзвичайно складно.
Однак Сполучені Штати віддані продовженню нашої роботи з президентом Зеленським, Верховною Радою, незалежними інституціями та громадянським суспільством для досягнення мети, конституційно закріпленої самою Україною, — повної євроатлантичної інтеграції.
Крістіна КВІН,
тимчасова повірена у справах США в Україні
(Інтернет-видання «Українська правда»)