Із китайською принцесою: митці п’яти країн ставлять «Турандот» Львівської національної опери

Вперше в понад столітній історії Львівської національної опери — постановка опери «Турандот» Джакомо Пуччіні, яку італійський композитор створював упродовж кількох років до відходу в засвіти у 1924-му, так і не завершивши.

Це оповідь про холодну і неприступну у своїй неземній красі китайську принцесу Турандот, яка обіцяє вийти заміж за того, хто відгадає три її загадки.

Тривалий період не вдалося нікому перемудрувати красуню: десятки царевичів було страчено, як тільки сходив блідий місяць.

Але перед імператорським палацом якось з’являється татарський Принц, який щойно відшукав свого батька, котрого увесь цей час на шляху вигнання підтримувала вірна рабиня Лю, здавна ніжно закохана в молодого красеня. Однак минуле, сім’я та відданість — все потьмяніло перед чаруючою красою Турандот.

Принца засліпила жага кохання. На сцені Львівської опери буде своя версія, чи розгаданими будуть загадки Турандот і чия та яка врешті-решт буде перемога, що розвіє марево пристрасті.

Безпосередньо в театрі працює лише художник світла

Постановка опери «Турандот» присвячена 120-літтю Львівської національної опери. Спочатку планували показувати її ще в травні нинішнього коронавірусного року, але через запровадження карантину перенесли на пів року.
    

Робота над постановкою відбувається у безпрецедентних в історії українського оперного театру умовах, адже творять виставу запрошені митці з чоти­рьох країн світу — тому в пандемічний період процес співпраці відбувається переважно онлайн. Сцену і репетиційні класи оперного театру власними зусиллями обладнали екранами, вебкамерами та динаміками, щоб паралельно проводити репетиції з постановниками через інтернет-зв’язок, інформує керівниця літературно-драматургічної частини театру Стефанія Олійник.
    

«Від польської сторони отримали пропозицію, що режисер ставитиме «Турандот» Пуччіні в онлайн-режимі. Це теж експеримент. Відверто кажучи, всі перелякалися, а директор сказав: «Давайте спробуємо!» — так розповідає про непросте рішення генеральний директор-художній керівник театру Василь Вовкун.
    

До числа постановників залучені митці з Польщі, Італії, Аргентини та Греції: режисер Міхал Знанецький, художник Луіджі Скольйо, художниця костюмів Малгожата Слоньовська, балетмейстерка Діана Теохарідіс та її асистенти — Стратос Мпапагіанакіс та Костантінос Кафандаріс. Лише художник світла — Даріуш Альбрихт iз Польщі — зміг приїхати до Львова і працює безпосередньо в театрі.
    

Режисуру здійснив славетний польський режисер Міхал Знанецький, який поставив близько 200 вистав по всьому світу — від Польщі до Аргентини. Утім це його перша постановка в Україні. Загалом графік режисера розпланований на три роки вперед, тож вписування у нього постановки на сцені Львівської національної опери — велика удача як для власне театру, так і для українських глядачів загалом.

Костюм львівського виробництва для опери «Турандот» .
Фото надані Львівською національною оперою.

І теракотова армія

У сценографії італійського художника Луіджі Скольйо до опери «Турандот» важливим елементом є відтворення фігур воїнів теракотової армії — археологічної пам‘ятки Стародавнього Китаю. Нагадаємо, налічує вона понад 8000 фігур воїнів, колісниць і коней, виготовлених у натуральний зріст із теракотової глини. Це військо мало «захищати» імператора після його смерті. Усі фігури розміщенні у величезному некрополі — похованні першого імператора Китаю Цінь Ши Хуан-ді.

Дата смерті імператора, а отже, виготовлення теракотової армії — близько 210 року до н. е. Теракотову армію випадково знайшли у 1974 році селяни, що копали колодязь. Відтворені фігури легендарної теракотої армії можна вже скоро бачити в опері «Турандот» Дж. Пуччіні на сцені Львівської національної опери.
    

Луіджі Скольйо народився у Швейцарії. Навчався у Державному інституті мистецтв на Сицилії. Згодом переїхав до міста Урбіно (Італія), де продовжив навчання в Академії образотворчих мистецтв на факультеті сценографії, яке закінчив із відзнакою. Працює сценографом у театрі (оперному та драматичному), кіно та рекламі в Італії та за кордоном. З 1999-го плідно співпрацює з театральними трупами та режисерами, європейськими артистами оперних, музичних, драматичних, експериментальних театрів. Того ж року Скольйо розпочав мистецьку співпрацю з режисером Міхалом Знанецьким.
    

Вбрання спеціально для прем’єри розробила польська художниця костюмів Малгожата Слоньовська. Яскраві тканини та продумані колоритні деталі додають особливого шарму кожному образу. Над втіленням ескізів усіх елементів сценічних костюмів власноруч працюють майстри з пошиття та оздоблення одягу, взуття та головних уборів Львівської національної опери.
    

Для диригента-постановника опери Івана Чередніченка вистава є першою постановкою, відколи молодий диригент наприкінці минулого року очолив музичну частину Львівської опери. Музика твору, що переносить слухачів у казковий Стародавній Китай, є надзвичайно колоритною. «Щодо оркестру, то він і справді є нетиповим для Пуччіні, — констатує Іван Чередніченко. — Цікавим є те, що композитор, який до того не писав стільки ударних, акцентує на них увагу, базуючи на їх ґрунті звучання струнної групи, додаючи певні барви міддю, деревом».
    

«Вже із самого початку роботи над оперою музика Пуччіні нас неймовірно захопила! — каже 26-річний хормейстер-постановник Вадим Яценко, який займається підготовкою хору. — Один із найкращих творів маестро, його остання робота, вразила нас своєю глибиною, драматургією та абсолютно фантастичним музичним матеріалом».
    

Асистують міжнародній команді постановників митці театру — режисерка Галина Воловецька, хормейстерка Ірина Коваль, художник Тадей Риндзак, художник світла Олександр Мезенцев, керівниця кравецького цеху Жанна Малецька, асистент балетмейстера Ігор Храмов. Серед виконавців — солісти, балет, хор і оркестр театру, а також запрошений дитячий хор — учасники Львівської національної академічної чоловічої хорової капели «Дударик» (керівник — Дмитро Кацал).
    

Через запровадження карантину вихідного дня перші покази «Турандот» відбудуться у будні: 20 листопада — здача прем’єри (театрали знають, що це, по суті, повноцінна перша вистава), 26 та 27 листопада — прем’єра. Щоразу глядачами зможуть стати лише 362 щасливчики, згідно з чинними карантинними нормами.