Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
На Херсонщині кліматичні умови вже аналогічні субтропікам, і про це добре знають місцеві аграрії, яким довелося скоригувати перелік вирощуваної продукції на користь більш теплолюбних сільськогосподарських культур.
Найпосушливіше за останні 150 років літо 2020 року довело доцільність адаптації на півдні України зізіфуса, мигдалю, гранатів, бананів, інжиру та різноманітних цитрусових.
«Клімат в Україні змінюється ще швидше, аніж відбувається глобальне потепління у світі, — розповіла начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко. — Якщо середньосвітове підвищення температури сьогодні становить 1,1 °C, то в Україні цей показник майже 1,5 °C, а за останнє десятиліття температура повітря у нашій країні взагалі піднялася на 2 °C».
На даний час погода в цілому по Україні аналогічна клімату півдня України 60-80-х років, а ось жителі причорноморських регіонів країни відзначають небувало спекотні дні влітку, доволі теплі взимку.
У Херсонській, Миколаївській та Одеській областях збільшилася кількість сонячних днів та суттєво скоротилося число опадів.
Субтропічний клімат Херсонської області дозволяє фермерам збирати по два-три врожаї таких традиційних культур, як цибуля, морква, картопля, кавуни, дині та капуста, а також замислюватися над вирощуванням більш дорогої екзотики, яка з початку 2000-х років відмінно приживається у цій кліматичній зоні.
Аграрії відзначили, що врожайність овочів та фруктів на півдні України підвищилася на 15-20 відсотків через раннє дозрівання: відтепер огірки, помідори, салат та часник можна садити та збирати раніше.
— На моїй присадибній ділянці ростуть навіть ананаси, — з гордістю розповідає херсонець Роман Гненій. — На дачі висадив саджанці мандаринів, апельсинів та лимонів, сусіди зацікавились і просять поділитися досвідом. Урожай з одного дерева досягає 20-30 кілограмів солодких плодів, усі дерева добре переносять останні зими, бо температура повітря навіть уночі рідко опускається нижче 3-5 градусів морозу. А ось проблема з поливом із кожним роком набирає актуальності, вода дорожчає, та й облаштування якісного крапельного зрошення — справа клопітка й недешева.
Під час недавньої V Міжнародної конференції з бобових культур «Ера після COVID-19» у Києві група вчених констатувала, що при збільшенні температури на 2-4 °C буде недоцільно вирощувати пшеницю в Індії, а кукурудзу — в Сполучених Штатах.
Згідно з висновком експертів, до 2050 року в світі можуть зникнути до половини рослин, які через підвищення температури не встигають пристосуватися до нових кліматичних умов.
Проте українських фермерів та аграріїв цим не залякати: адже вони отримають шанс не лише збирати по декілька врожаїв упродовж усього року, а й порадувати себе та покупців екзотичною смакотою, про яку раніше можна було лише мріяти.
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Відбулася презентація результатів програми пільгового кредитування енергоефективності малого і середнього підприємництва України «Додай енергії твоєму бізнесу» за рахунок позики від уряду Німеччини на суму 7 млн євро. >>
Світові засоби масової інформації наприкінці листопада знову були заповнені новинами про чергове блокування польськими фермерами державного кордону з Україною, звідки до країн Євросоюзу не могли в’їжджати авто з найрізноманітнішими вантажами. >>
Кабінет Міністрів України схвалив рішення про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок, розташованих на території Золотоніського району Черкаської області. >>
5 жовтня президент Володимир Зеленський вийшов із гучною заявою, пообіцявши виділити по 1 тис. грн кожному українцю — від дітей до пенсіонерів, — аби «підтримати населення в зимовий період». >>
Приїзд академіка НААН України, професора Національного університету біоресурсів і природокористування України Миколи Патики до китайського Університету Ліньї став яскравою подією >>