Іноді науковцям вдається неабияк нас здивувати. І оголосити про свої відкриття, які змушують іншими очима поглянути на звичні речі та відмовитися від усталених стереотипів.
Наприклад, на одній із конференцій Європейської асоціації кардіологів прозвучала доповідь, автори якої спростували звичні уявлення про дієтичне харчування.
І запевнили, що в боротьбі із зайвою вагою обов’язково треба відмовлятися від солодкого.
Автори доповіді переконані: вживання солодощів не тільки не шкодить фігурі, а й навіть... захищає її. Дослідники вважають, що любителі ласощів ніколи не погладшають, якщо сумлінно дотримуватимуться трьох правил. А саме: не їстимуть солодощів на ніч, кластимуть на тарілку невелику порцію десерту, а сам десерт вибиратимуть якісний.
Лікарі-дієтологи і раніше радили вживати десерти тільки вдень, оптимально — до обіду. А були й такі, хто вважав: десертом краще смакувати до основного прийому їжі, а не як зазвичай — після трапези. Мовляв, якщо з’їдати солодке перед обідом, то кількість спожитої їжі під час обіду зменшується.
Твердження суперечливе, але хто сказав, що рацію мають тільки автори консервативних ідей? У будь-якому разі фахівці радять обмежувати себе невеликими порціями ласощів: шматочок шоколаду, невеличке тістечко або одна порція морозива в день.
Тим, хто полюбляє шоколад, варто пам’ятати, що молочний шоколад із різними наповнювачами — родзинками, горішками тощо, — це «повноцінний» десерт, відтак його слід обмежувати. Натомість гіркий шоколад — продукт дуже корисний. Дієтологи «дозволяють» з’їдати його 50-70 грамів у день. А в дні підвищених розумових навантажень — навіть 100 грамів.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
