Кому і в неволі жити непогано: як в українських зоопарках дбають про тварин

Українські зоопарки цьогоріч організовано зустріли Всесвітній день захисту тварин. Навіть пандемія коронавірусу не завадила проведенню одного з найвеселіших свят на честь братів наших менших, яке за традицією відзначили нещодавно.

Справжнє шоу в Одесі, Миколаєві, Харкові та інших містах країни влаштували для відвідувачів співробітники звіринців за прикладом Європи та інших країн.

Цікаво, що День захисту тварин придумав німецький письменник та зоозахисник Генріх Циммерман іще у 1925 році, його ідею підтримали активісти з Німеччини, Австрії, Швейцарії та Чехословаччини.

У 1931 році на Міжнародному конгресі, що проходив в італійському місті Флоренція, ініціювали встановити щорічний Всесвітній день захисту тварин як данину пам’яті відомого католицького священника Франциска Ассизького.

Як вітають тварин у світі

За даними Європейської організації захисту тварин, в Україні та Туреччині разом проживає понад два мільйони бездомних тварин.

Для порівняння: у Франції цей показник не перевищує двадцяти тисяч, а у Нідерландах не виходить за рамки восьми тисяч бездомних собак та кішок.

Коронавірус вніс свої поправки у свято. В Англії, наприклад, священники місцевих церков кропили свяченою водою домашніх тварин разом із їхніми господарями просто в їхньому особистому транспорті.

А ось у США волонтери провели акції та концерти зі збору коштів на користь бездомних тварин, після чого обійшли всі притулки та принесли братам нашим меншим різні смаколики.

Цікаво, що в Росії саме на свято спалахнув приголомшливий скандал: Росдержцирк в односторонньому порядку вирішив розірвати контракт з успішними прокатниками.

Циркачів вигнали на вулицю разом із рідкісними тваринами, та ще й у Всесвітній день на їх захист, що виглядає особливо цинічно.

Бездомні леви, слони, кенгуру, бізони, верблюди, пітони та інші екзотичні звірі з циркових програм «Принц цирку» та «Слони й тигри» стали заручниками ситуації нібито через пандемію коронавірусу.

Та дресирувальники стверджують, що чиновники просто хочуть скупити за безцінь їхнє обладнання, яке не можна зберігати просто неба.

Окуповані зоопарки Криму

Не краще йдуть справи й на півострові Крим, де переживають важкий період ялтинський зоопарк «Казка», два дельфінарії (Євпаторія та Коктебель), а також парк левів «Тайган».

Улітку тварини страждали через нестачу прісної води, викликану аномальною посухою на півострові, а хижаки проти волі опинилися на жорсткій дієті через брак м’яса.

— У вольєрах у левів — каламутна рідина зеленого кольо­ру, тварини виглядають недоглянутими та дуже нещасними, — описав те, що відбувається, турист Олександр Шеховцов, який нещодавно приїхав із Криму. — Саме таку картину я побачив у всіх зоопарках, куди вирішив навідатися разом із сім’єю.

Кримський керівник сафарі-парку «Тайган» та зоопарку «Казка» Олег Зубков обурений діями Ялтинського водоканалу, який виставив рахунок... за дощові опади на території його закладу!

Бізнесмен опублікував документ за підписом керівника Арбітражного суду республіки Крим.

— Деяким санаторіям ПБК виставили рахунки на 1,5—2 мільйони рублів за дощ, а Ялтинському зоопарку «Казка» виставили «пробний» рахунок на 68 тисяч рублів за сніг із дощем, який випав у зоопарку ще на початку 2020 року, — обурюється Олег Зубков. — Ми відмовилися оплачувати божевільний рахунок, і тоді проти мене порушили чергову кримінальну справу під фейковим приводом...

Найзнаменитіший —в Асканії-Нові

Набагато веселіше, ніж деінде, живеться тваринам у заповіднику імені Фальц-Фейна, розташованому в Херсонській області, куди охоче приїжджають туристи з Європи.

Ще у 1984 році Рада ЮНЕСКО внесла Асканію до переліку еталонних територій планети, а пізніше її визнали одним із семи чудес України.

Безумовно, пандемія коронавірусу внесла корективи й у життя Асканії-Нови, доводиться йти на поступки туристам, придумувати нові цікаві маршрути, розширювати список екзотичних тварин та посилювати співпрацю з країнами ЄС.

— Ми подбали про додаткові заходи захисту для відвідувачів нашого зоопарку, — розповів директор закладу в Асканії-Нові Віктор Гавриленко. — Найближчим часом меценати допоможуть нам придбати термінал для безконтактної оплати екскурсій, електронні термометри й іще багато іншого.
    Відзначимо, що на території біосферного зоопарку «Асканія-Нова» проживають 2,5 тисячі особин 60 рідкісних видів фауни, які підпадають під охорону «Червоної книги» та декількох міжнародних конвенцій — Вашингтонської, Бернської та Боннської. Серед них африканський страус, австралійський ему та американський нанду.

Найбагатшою колекцією тварин пишаються в Миколаєві

Найстарішим вважається зоопарк у Миколаєві, який відзначив свій 100-річний ювілей іще у 2001 році.

Цікаво, що вольєри, ставки й загони з тваринами розташовані на «кістках», тобто на території знесеного 200-річного кладовища, що викликає різні забобони у відвідувачів.

Але це не завадило миколаївському зоопарку стати найкращим у Європі з підбору тварин та найкрасивішим в Україні.

Крім традиційних левів, тигрів, лебедів, жирафів та бізонів, є тут і такі рідкісні види, як сибірський козерог, пара такін, екзотичні оксамитові коти, василіск, едипові тамарини, олень Давида та багато інших тварин, яких в інших зоопарках не зустрінеш.

— Багатьох унікальних вихованців ми отримали за міжнародною програмою обміну рідкісними видами, — розповів директор зоопарку Володимир Топчій. — Так, у Таллінн ми віддали мадагаскарських лемурів, до Риги відправили білохвостого орлана, а звідти взяли самку та самця такін. Процес доставки рідкісних тварин затягнувся на два роки, але втішає те, що тварин нам передали безкоштовно.

Чому невесело найвеселішому звіринцю в Україні?

Особливо радісно пройшов Всесвітній день захисту тварин в Одеському зоопарку, де влаштували показове годування ведмедів та екзотичних тварин.

А ще провели безліч цікавих конкурсів і пізнавальних розваг для дітей та дорослих.

— Зоопарк — досить безпечне місце для тварин. Вони тут і живуть довше, й розмножуються активніше, бо їх у звіринці не підстерігають ті негаразди, які є на кожному кроці у дикій природі, — розповів директор зоопарку Ігор Бєляков. — Тому в День захисту тварин ми дали можливість усім одеситам розширити свої знання про братів наших менших і тим самим підняли настрій людям у період карантину.

Проте директор Одеського зоопарку визнає, що унікальна установа переживає не найкращі часи, й просить допомоги в городян:

«Ми не бар, який можна просто закрити, у нас понад 250 тварин, і ми не можемо випустити їх у природу. Ареал їх проживання занадто далеко, та й усі вони народилися у неволі. За тваринами необхідний постійний догляд, їм потрібне якісне годування. У нас 35 великих кішок, леви разом із тиграми з’їдають по 350 кг м’яса на день. Особливого догляду вимагають жирафи, великі мавпи. Це не просто тварини, це наша сім’я. Кожного знаємо на ім’я, у них унікальний характер, і ми дбатимемо про наших вихованців, скільки вистачить наших сил та ресурсів. У нас працює 18 фахівців, яким потрібно платити заробітну плату. Ми не можемо їх відпустити, адже вольєри потрібно прибирати, тварин потрібно годувати та лікувати... Якщо одесити хочуть допомогти нам прогодувати тварин у цей важкий період карантину, ми будемо їм за це дуже вдячні».

Хижаки київського зоопарку

Просторі вольєри у центрі української столиці ніколи не страждали через брак відвідувачів, хоча були в історії Київського зоопарку вельми непрості часи.

Та за останні чотири роки тут встигли запустити унікальний проєкт для людей із проблемами зору, а також презентувати тактильну зоокарту України та фігурки й сліди тварин у вигляді 3D-рельєфів.

Уже понад рік у Київському зоопарку триває велика реконструкція, робітники встигли змонтувати унікальний дерев’яний навіс між будівлями нового входу.

Біля нього вже встановлено яскраву 15-метрову скульптуру жирафа, завдання цього красеня — зустрічати відвідувачів разом з усім уже відомими левицею та зубром, які давно стали символами столичного зоопарку.

А ось у двоповерховій будівлі на території Київського зоопарку облаштовують океанаріум, який працюватиме на кошти інвесторів та пожертвування власників ресторанів швидкого харчування.

Директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчій вигодовував
тигренят, яких покинула мама-тигриця, у своєму кабінеті цілий місяць,
поки для них готували вольєр.

Як ховрашок потрапив до Червоної книги

Не є таємницею те, що саме існування зоопарків дозволяє зберегти рідкісні види птахів, рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Наприклад, зоопарки Києва та півдня України (Миколаїв, Одеса) об’єднала спільна програма з порятунку європейського ховраха.

Так вийшло, що цей  вид вимер по всій території нашої країни ще у 90-ті роки, хоча раніше без цього милого звірка неможливо було уявити заміський пейзаж. Тепер же вся надія лише на працівників зоопарків, які ретельно вивчають життя єдиної колонії ховрахів у Бессарабії.

Спочатку ховрахів навчаться розводити у штучно створених умовах вольєрів, і лише після цього стане можливою подальша реінтродукція звірят у дику природу.

Саме таким чином співробітникам зоопарку в Асканії-Нові раніше вдалося відновити популяцію коней Пржевальського, хоча цей вид також вважався вимерлим.

Тепер же цілі поселення цих конячок із веселим окрасом населяють не лише простори біосферних заповідників у Херсонській області, а й вельми успішно обживаються у Київській області, на території Чорнобильської зони.

Вчені вже переконалися, що коні Пржевальського пречудово там почуваються, й це дає надію на воскресіння фауни раніше занедбаних полів, лісів та парків.