Кому пандемія, кому мати рідна: як провадять «коронавірусні» закупівлі у Вінниці, Тернополі та Хмельницькому

03.11.2020
Кому пандемія, кому мати рідна: як провадять «коронавірусні» закупівлі у Вінниці, Тернополі та Хмельницькому

Пандемія як привід для чергового дерибану коштів в Україні? (Фото GettyImages.)

Громадські активісти трьох областей, об’єднані проєктом «РозCORONOвані закупівлі: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький», представили в Тернопільському пресклубі результати дослідження щодо забезпечення медичних установ усім необхідним для боротьби з пандемією. 
 
«Ми спробували проаналізувати закупівлі лікувальних закладів, причетних до боротьби з коронавірусом, і максимально просто пояснити громадськості, що, скільки та на які кошти вони закуповують. Ці закупівлі були виведені з-під дії закону про публічні закупівлі і регламентувалися окремим законом №530, що дало величезні можливості для зловживань. Те, що замовники часто самі не могли пояснити, чому вони купували потрібне саме там і за такою ціною, — це якраз наслідки прогалин у законодавстві», — повідомила керівниця Вінницької ГО «Філософія серця» Юлія Грига.
 
Експертка проєкту ка­же: ­
 
«Та­кож ми намагалися з’ясувати, за яким принципом відбувається фінансування опорних лікарень. Чому, приміром, на Вінничині з обласного бюджету було профінансовано лише 5 медичних закладів. Для цього направили запит до обласного департаменту охорони здоров’я й отримали досить дивну відповідь, що принципу розподілу ...немає!
 
Уже в телефонному режимі уточнювали, чи це залежить від кількості хворих, чи від забезпечення обладнанням, чи від якихось інших показників, у відповідь на що почули, що ні, лікарні самі визначають, яка допомога їм потрібна.
 
Так от, особисто я дуже сумніваюся, що якісь лікарні могли відмовлятися від більших сум і погоджуватись на мінімальне забезпечення. Тому, швидше за все, розподіл коштів відбувався в ручному режимі. Однак це лише наші висновки, як громадських експертів, стверджувати це однозначно ми не можемо».
 
За період iз березня по липень опрацьовано закупівлі всіх опорних лікарень трьох згаданих областей. Тільки на Тернопільщині було відстежено 1018 закупівель 41 замовника на суму майже 83 мільйони гривень, і при цьому виявлено 150 різних порушень законодавства. Зауважмо, що в Тернопільській області в цілому на такі закупівлі з місцевих бюджетів було виділено понад 35 мільйонів гривень, з обласного — трохи більше 3 мільйонів, а Національна служба здоров’я України виділила медзакладам області в перші 5 місяців карантину 141 мільйон гривень.
 
Типові порушення, виявлені громадськими активістами, — це відсутність договорів та необхідних до них додатків,закупівля товарів поза переліком, відсутність інформації про бенефіціарних власників.
 
Серед основних проблем також не рідкістю є ситуації, коли в системі зазначена одна контактна особа, а електронний підпис на документи накладає інша; по частині закупівель уже розміщено звіти про виконання договорів, але при цьому проплати за цими договорами на порталі Є-дата відсутні; договори складені таким чином, що за ними неможливо встановити предмет закупівлі, оскiльки вони не передбачають додатків iз деталізацією таких предметів (накладних, специфікації тощо).
 
Не менш «цікавими» стали і результати порівняння цін, за якими закуповували маски, респіратори, костюми біозахисту, деззасоби, експрес-тести, апарати ШВЛ та інші необхідні речі — подекуди вони відрізнялися аж у кілька разів.Так, приміром, лікарні Тернопільської області закуповували апарати ШВЛ за ціною від 300 тисяч до 1 млн 300 тис. гривень, костюми біологічного захисту — від 130 до 517, дезінфікуючі засоби — від 52,8 до 370 гривень за літр, респіратори — від 22 до 100 гривень за штуку.
 
«Спрощена процедура, яка дозволяла закупівлі без тендерів, дала можливість проводити їх швидко, але, на жаль, ціни не контролювалися, тож не було дотримано і принципу економії коштів», — прокоментувала юристка, тернопільська експертка проєкту Ольга Мазаєва.
 
Закупівлі необхідного для боротьби з COVID-19, попри те, що йдеться про величезні суми, проводять безконтрольно, державна аудиторська служба їх не перевіряє, підсумувала наприкінці пресконференції правознавиця. Тому є велика потреба привернути до цього увагу і держави, і правоохоронних органів. Громадські активісти також мають на меті звернутися до останніх. Наразі ж вони підготували детальний аналітичний звіт iз висновками та рекомендаціями. 
 
Зокрема, пропонується: ввести різні види процедур закупівель для різного рівня терміновості; зробити обов’язковими конкурентні процедури для закупівлі всіх видів медичної техніки, обладнання та виробів медичного призначення з можливістю застосування «Закупівля без використання електронної системи» з позначкою COVID-19 у випадку погіршення епідеміологічної обстановки; визначити орган, уповноважений здійснювати контроль за цінами в таких процедурах i забезпечити його ефективне функціонування з публічним звітуванням; забезпечити оперативну реакцію на факти завищення цін на соціально значущі товари, які замовники закуповують через систему електронних закупівель.