Людина-епоха: помер багаторічний головний редактор журналу «Всесвіт» Олег Микитенко

26 жовтня Олега Івановича Микитенка прийняли небеса. У кращі світи відійшов визначний літературознавець, глибоко закорінений у буття українського слова.

 

Понад 60 років у редакції журналу «Всесвіт» видається чимсь неймовірним сьогодні, коли мало хто віддає себе одній справі. Проте це відданість праці, яку любиш.

 

Скільки блискучих перекладів опубліковано в журналі з 1958 року: Маркес, Орвелл, П’юзо, Льйоса, Мілош... Олег Іванович був одним із тих, хто прагнув об’єднувати землі — підтримував перекладачів, уболівав, щоб у «Всесвіті» з’являлися лише найкращі, високохудожні переклади.

 

Чимало років віддав богемістиці, бо надзвичайно любив чеську літературу. Звісно, як і українську класику. Захоплювався культурою 1920-х років, повсякчас перечитував літературні журнали та альманахи того періоду, коли кипіло життя українського аванґарду й модернізму. Знався на архітектурі й живописі, був надзвичайно освіченою людиною з енциклопедичними знаннями.

 

Олег Микитенко справді людина-епоха. Вишуканий естет, наділений тонким художнім смаком. Якщо він і давав комусь поради, то вони були вкрай виважені й мудрі. Умів підтримати і словом, і ділом. Ми разом відвідали кілька міжнародних перекладацьких заходів у різних країнах світу.

 

І Олег Іванович, зазвичай непоказний, бо надзвичайно делікатний, блискуче розкривався у своєму слові, коли виходив до мікрофона. Він був глибинно переконаний, що жодні обмеження не повинні перешкоджати доступу до літератури.  

 

Не віриться, що Олега Івановича не стало. Просто не віриться... Здавалося, що він буде з нами завжди... На 95-річчя літературного «Всесвіту» прощаємося з тим, хто в найтяжчі роки зміг зберегти журнал як частину української культури.