Будь-яка країна намагається заявити про себе світу, чітко оприлюднивши власні наміри, аби почути, як вони сприймаються у регіональному чи глобальному вимірі.
Український політик, економіст та правник Арсеній Яценюк, двічі прем’єр-міністр України, ще 2007 року, перебуваючи на посаді міністра закордонних справ, а згодом — голови Верховної Ради, заснував фонд власного імені «Відкрий Україну», а через нього — Київський Безпековий форум для обговорення міжнародних проблем миру і безпеки.
Той пройшов через численні пертурбації та бурхливі зміни і відсвяткував свій тринадцятий день народження проведенням у Києві чергового міжнародного безпекового зібрання.
Карантин зближує
Нинішній Безпековий форум, з огляду на карантинну специфіку, отримав приставку «Спеціальний» і проходив у форматі відеоконференції. Брак безпосереднього особистого спілкування компенсувався ширшим та більш представницьким числом його учасників.
Серед зарубіжних гостей цьогорічного форуму варто назвати президента Європейської народної партії (найбільшої та найвпливовішої фракції Європарламенту) Дональда Туска, модну нині в європейських політичних салонах лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську, як і «старого зубра» тамтешньої політичної сцени Станіслава Шушкевича.
В рамках дискусії, присвяченої ситуації в Білорусі та Східній Європі, головним доповідачем, до речі, виступила саме Тихановська.
США репрезентували три поважнi стовпи міжнародного політпарнасу. Професор Стенфордського університету, філософ Френсіс Фукуяма — автор відомої книги «Кінець історії і остання людина», перекладеної на понад 20 мов.
Учений неодноразово відвідував Україну і висловлював щире вболівання за її майбутнє. Другим був колишній посол США в Україні у 2003-2006 роках, а тепер директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст.
А головним весільним генералом Київського форуму можна вважати Майкла Карпентера — зовнішньополітичного радника віце-президента Сполучених Штатів Джо Байдена.
Нагадаємо, вже 3 листопада на виборах Джо Байден посперечається з Дональдом Трампом за посаду президента США.
І в разі перемоги Майкл Карпентер, найімовірніше, отримає посаду держсекретаря, тобто очолить дипломатичну службу США. Саме тому підсумкове звернення форуму в Києві прозвучало з вуст Карпентера.
Великі надії
У рамках дискусії, присвяченої українському порядку денному, виступили лідери парламентських фракцій Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, а також Олег Ляшко, Кіра Рудик, мер Львова Андрій Садовий, професор Володимир Василенко.
Представники теперішньої української влади форум проігнорували, бо вузько сектантські уявлення в умовах абсолютного повновладдя коло їхнiх інтересів звужує суто до отримання чужих грошей, але не порад, як їх раціонально витрачати.
Незмінний організатор форуму Арсеній Яценюк був, певно, і сам вражений представницьким рівнем, бо у промові на саміті дозволив собі з надмірним, як на реальні обставини, оптимізмом заявити:
«Настане час, коли на цьому форумі виступатимуть президенти і прем’єр-міністри України, яка буде членом НАТО і ЄС. На це потрібні тільки час і зусилля. Час у нас є. Зусиль треба докладати. А віра в те, що Україна стане гідним членом ЄС та НАТО і що Україна переможе в боротьбі за своє європейське успішне майбутнє, — є в кожного українця».
Арсеній Яценюк підкреслив, що Київський безпековий форум обговорює не відірвані від життя українців академічні теми, а проблеми, які безпосередньо стосуються громадян.
«Абсолютно зрозуміло, що якщо Україна стає членом НАТО, то в Донецьку, Луганську, Криму і в Києві та на інших територіях України ніколи не буде російських танків. Тут буде винятково українська армія, яка підтримується збройними силами країн-членів НАТО згідно зi статтею 5 Вашингтонського договору. І в такому випадку зрозуміло для будь-якої людини, що вона захищена. Тому форум — це не щось відірване від життя. Це те, що має безпосереднє відношення до реалій і самопочуття кожного українця», — сказав він.
МАЙК КАРПЕНТЕР
Ключ від еволюції
Раніше Арсеній Яценюк опублікував у британській газеті «Файненшл Таймс» статтю «Європі потрібен новий план для Білорусі та Східної Європи», в якій він, зокрема, закликав Захід прийняти новий план розвитку східноєвропейських країн.
«Не дивіться на ваших європейських сусідів з позиції доброзичливого, але екзотичного східного партнерства. Змініть підхід «витягнутої руки» простягнутою рукою. На практиці це означає дати Білорусі, Грузії, Молдові та Україні чіткий сигнал про досяжність мети вступу в ЄС та НАТО і, за умови виконання чітких планів, — її реалістичність», — написав у статті двічі прем’єр-міністр України.
Озвучену Яценюком думку підтримав Дональд Туск. У зверненні до форуму він зазначив: «Це — правильна ідея. Я поділяю думку, що така місія може виробити спільне бачення, як продовжити процес історичного об’єднання Європи і її звільнення від загроз авторитаризму, зовнішньої агресії і зневаги до людської та національної свободи».
Професор Френсіс Фукуяма у своєму виступі зазначив: «Україна — це ключова держава для нинішньої глобальної геополітики і для майбутнього демократії в усьому світі. Якщо Україна не досягне успіху в розвитку демократичних інститутів і в боротьбі з корупцією, низка інших країн регіону теж не зможуть цього домогтися. З іншого боку, Україна може надихнути інші народи, які прагнуть жити у вільних і демократичних суспільствах, як цього хоче зараз так багато білорусів».
Американські учасники дискусії були більш прагматичними у своїх виступах. Джон Гербст у своєму виступі заявив: «У Володимира Зеленського є вибір: або слідувати у фарватері Кремля, або робити все, щоб його підтримав Захід. І цього вибору йому не уникнути», — наголосив дипломат. Він зазначив, що, попри проблеми, які були у стосунках між Україною і США, ситуація стабілізується, а стосунки поліпшаться.
«Правда полягає в тому, що те, що ми робили з липня 2019 року до березня 2020 року, — це було застосування політичного впливу та геополітичних інструментів у наших власних інтересах, і це дало президенту Зеленському причину казати: «Чому ми маємо слухати Захід? Що вони для нас зробили?». І це дуже недобре, це сумно», — зазначив Джон Гербст.
Він висловив думку, що політика США щодо України не зміниться, незалежно від того, хто переможе на президентських виборах у листопаді.
Стівен Сестанович.
Вірус авторитаризму
Зовнішньополітичний радник віце-президента Сполучених Штатів Джо Байдена, виконавчий директор Пенн-Байден Центру з дипломатії і глобальної взаємодії Майкл Карпентер у відеозверненні заявив, що використання Москвою військової сили виявилося стратегічним провалом.
Він також констатував, що Кремль за допомогою грошей і дезінформації намагається підкорити інші країни зсередини.
«Припускаю, Кремль міг дійти висновку, що використання військової сили, яке домінувало у Грузії та Україні, насправді виявилося хоча й тактично успішним, але стратегічно — провальним», — наголосив він.
«Кремль може поступово усвідомлювати, що його порушення кордонів цих країн та військове вторгнення насправді призвело до антиколоніального руху та демократичного пробудження в цих країнах», — додав Майкл Карпентер. Натомість, зазначив він, Кремль сьогодні покладається на «дезінформацію та темні кошти, намагаючись підкорити ці країни зсередини».
Майкл Карпентер у відеозверненні до учасників форуму зазначив: «Визначальна ознака геополітики у ХХІ сторіччі — це зіткнення ліберальних демократій, з одного боку, та авторитарних олігархій — з іншого. Це зіткнення двох тектонічних плит, яке відбувається у Східній та Центральній Європі. Насправді Україна є в певному сенсі точкою відліку цього зіткнення», — сказав він.
Майкл Карпентер зазначив, що це зіткнення відбувається як на геополітичному рівні, так і у внутрішній політиці окремих країн.
І вже роблячи прямий натяк на ситуацію в Україні та Білорусі, Майкл Карпентер застеріг: «Олігархізація має тенденцію переходу до авторитаризму. Тож трансатлантичне співтовариство зобов’язане протидіяти цьому, підтримати реформаторів стати лідерами за допомогою загальнолюдських цінностей. Сподіваюся, ми досягнемо цього якнайшвидше. Настав час для відновлення єдності США та європейських партнерів, аби підтримати продемократичні рухи, підтримати народ Білорусі та реформаторів у різних країнах».
Зберегти послідовність
Адміністрація чинного президента США Дональда Трампа не приділяла достатньої уваги Україні попри існуючі зобов’язання перед нею.
Про це заявив ще один американський промовець на форумі, спеціальний радник державного секретаря США у 1997—2001 роках, старший науковий співробітник Ради міжнародних відносин Стівен Сестанович: «Не можна контролювати все озброєння, якщо немає комплексної програми, і це проявилося стосовно України. Трамп не дуже знається на стратегіях, він не стратег, він рухається покроково. Ми мали зобов’язання щодо озброєння України, але не було постійної, належної уваги. Не було успішним і співробітництво в питаннях розвитку демократії та запобігання порушенню прав людини», — сказав він.
Стівен Сестанович також зазначив, що брак комплексності політики адміністрації Трампа підриває її ефективність.
«Я не думаю, що зовнішня політика США зараз послідовна, є серйозні розбіжності між словом і ділом. Ми помиляємось, якщо вважаємо цю політику успішною. Трамп заперечує досягнення попередньої адміністрації. Політика стосовно Росії показує, що це жорстка політика, але чи це ефективно? Робота адміністрації Трампа в цьому питанні не була ефективною, бо не було успішних відносин із НАТО, президент постійно критикував Альянс», — підкреслив він.
Політичні партії й американське суспільство віддані підтримці України, головне завдання цієї політики — зміцнення демократії та посилення оборонних спроможностей перед російським впливом.
Про це заявила на форумі радниця президента США у 2013—2017 роках, заступниця міністра оборони Сполучених Штатів у 2009—2012 роках Селеста Волландер.
«Українці дещо критично відносяться до ролі США у питанні безпеки України. Часто ми чуємо звинувачення, що Україну здають. Але в разі перемоги Байдена ця політика буде скоригована. Йдеться не лише про відповідь на російську агресію, а й про обмеження Росії в її домінуванні. США допомагає Україні боротися з корупцією, треба дати українцям можливість розвиватися. Наше завдання — допомогти Україні стати сильною демократією і менш вразливою перед Росією», — сказала Селеста Волландер.
