Бракує рук: на Тернопільщині медики просять людей долучитися до догляду за хворими на коронавірус

13.10.2020
Тернопільщина залишається у п’ятірці областей, найбільш вражених коронавірусом.
 
Борщівський район, за статистикою, — десь посередині, але ситуація, коли медики не зможуть допомогти всім потребуючим їхньої допомоги, явно наближається.
 
Свідчення — звернення районної лікарні, розміщене на її офіційній сторінці у «Фейсбуцi». 
 
«У зв’язку з важкою епідеміологічною ситуацією в районі «Борщівська районна лікарня» звертається до всіх небайдужих по волонтерську допомогу з догляду за хворими. На даний час на стаціонарному лікуванні перебувають 64 особи з діагнозом COVID-19. Під підозрою — 10 осіб. З діагнозом пневмонія — 87 осіб. На жаль, нам критично не вистачає людей (волонтерів), які готові вкладати свій час у вирішення проблеми боротьби з епідемією коронавірусу.
 
Більшість хворих потребують цiлодобового догляду. Ми зі свого боку забезпечимо вас усіма необхідними засобами індивідуального захисту, а наш медперсонал надасть вам кваліфіковане роз’яснення щодо допомоги хворим — облаштування життєвого простору, способи заміни натільної та постільної білизни, підгузків, техніка та способи переміщення осіб, які користуються допоміжними засобами пересування, догляд за тілом хворого. Ми віримо, що серед вас є небайдужі люди, які готові вникнути в нашу проблему. Будемо дуже вдячні всім, хто відгукнеться на наше прохання!!!».
 
Тим часом у лікарнях обласного центру ситуація не краща.
 
«Ще кілька днів тому хворі лежали в коридорах, довелося поставити додаткові ліжка. На 50 місць у нас було 54 хворi. А буде ще важче. Ми ставимо по 80-90 крапельниць за добу. А це ж не просто зайшов-вийшов, а треба вдягнути захисний костюм. Працівники на межі виснаження. Форми перебігу хвороби — важкі. Пацієнти потребують кисневої терапії, — ще наприкінці вересня описував ситуацію лікар Тернопільської міської клінічної лікарні №3 Юрій Лазарчук для видання Texty.org.ua. І додав: — Я бачу панічні настрої. Дехто біжить одразу робити комп’ютерну томографію чи п’є антибіотики, коли в цьому немає потреби. Сімейні лікарі мають працювати дуже чітко й спрямовувати в лікарню тільки дійсно «важких», інакше буде хаос, ми просто не впораємось».