У телевізорах усе та ж передвиборча класика жанру: папуас папуасу друг, товариш і пожива.
На всіх каналах тренди зберігаються, от тільки «плюси» змінили фаворита.
Тепер там замість тотального Василя Голобородька, прототипа президента Володимира Зеленського (чи навпаки, проте різниці немає) та партії «Слуга народу» — політсила «За майбутнє».
Чергову партійну забаву Ігоря Коломойського народ одразу охрестив «Майбахом» (марка машини олігарха).
Потреба у черговій «кишеньковій» партії з’явилась після того, коли частина «Слуг», котру вважали орієнтованою на потреби Ігоря Валерійовича, відмовилась слухати й потурати чималим забаганкам потужного ділка-бізнесмена.
Реанімована й перепрошита з «України майбутнього», нова політсила — це не збірна «слуг»: iз тих, хто усвідомлював, що робить, хто не усвідомлював, хто повірив і розчарувався, хто просто «забив» на всі попередні обіцянки на вході.
«За майбутнє» — це конгломерат бувалих «бувших», є серед них і з числа патріотичної сили першого періоду війни — партії «УКРОП» (Українське об’єднання патріотів).
Також там проглядаються більш-менш відомі прізвища учасників різних партійних «замісів», тому на старті блиснула цікавість, а чи не будуть вони намагатись розігрувати на цьому новому благодатному олігархічному майданчику свою гру.
Однак загальновідомо, що на Коломойському далеко не поїдеш: де сядеш, там і злізеш, якщо ще втримаєшся. Ті, хто спробували, послизнулись і перейшли на самообслуговування. На тому перспективи в більшості з них і згасли.