Попри протести на території масових поховань у Бабиному Яру почали будівельні роботи

Столиця України розбудовується і змінюється,  далебі, не завжди у кращий бік.

 

Чергова реконструкція багатостраждального і сумновідомого Бабиного Яру, на території якого планується зведення меморіалу, викликала жваве обговорення в суспільстві.

 

Обурення цього разу спричинив приватний проєкт, спонсорований російськими олігархами, - Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

 

У соцмережах небайдужі кияни пишуть, що біля станцiї метро «Дорогожичі» у знайомій нахабно-повзучій манері почали земляні роботи.

 

Зокрема, Олексій Панич у «Фейсбуці» з гіркотою зауважив: «Роботи проводяться на територiї єврейського цвинтаря. Саме там, де, за юдейськими законами, цього робити не можна. Поки що дуже неглибоко, лише на кілька сантиметрів. Але початок зроблено: монтують «Тимчасову малу архітектурну форму Арт-об’єкт «Інсталяція Бабин Яр».

 

Робить це той самий Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», яким керує одіозний режисер Ілля Хржановський. На гроші кількох російських олігархів українсько-єврейського походження. Із благословення Зе-влади і київської місцевої влади, вони зараз вирішують у Бабиному Яру питання своєї пам’яті. А заодно створюють аборигенам, українцям і киянам, їхню «національну пам’ять» на власний смак. «Під ключ». Наразі у вигляді «Арт-об’єкта».

 

Додамо, що все це робиться попри звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіялізації Бабиного Яру (більше 750 підписів, https://bit.ly/3lVWiXl) та Звернення українських євреїв до громадянського суспільства України (спершу більше 160, зараз уже 277 підписів).

 

Найприкріше, що пересічні кияни, гуляючи повз майданчик, здебільшого навіть не цікавляться, що тут відбувається. А за кілька метрів од паркану, яким обнесено будівельний майданчик, просто серед сміття лежить меморіальна плита, покладена тут у жовтні 2011 року.

 

Нагадаємо,  що Бабин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва. Під час Голодомору, інспірованого російським керівництвом для знищення українського населення у 1932—1933 роках, тисячі знищених голодом людей в Києві та околицях поховали саме у Бабиному Яру.

 

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів фашистами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв i циган, а також партійних i радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів (переважно членів ОУН-М), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших.

 

На базі Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» створено два науково-досліднi інститути: Інститут дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру та Інститут історії Голокосту в Україні та Східній Європі.