Історично-нумізматичною сенсацією стала нещодавня знахідка на Житомирщині скарбу з монет часів князів Володимира Святославича та Святополка Ярополковича. Виявлено одразу 32 срібнi монети найдавніших типів, так званих «срібників». Це велика удача для науковців, адже впродовж останніх більш ніж ста років було знайдено лише поодинокі монети київських князів.
Фортуна усміхнулася місцевому рибалці Сергію Комару, який у селищі Городниця хотів накопати піску додому й випадково знайшов монети, які можуть бути одними з перших карбованих грошей часів Київської Русі. Заслуговує поваги його подальший вчинок: чоловік передав увесь безцінний скарб державі (за законом, людина має отримати 20% від фактичної вартості знайденого).
Науковці дивовижну знахідку вже охрестили «Городницьким скарбом». Йому більше тисячі років. На 27 монетах видно зображення князя Володимира на київському престолі та його знак, який сьогодні став Державним гербом України. Вважається, що їх карбували з кінця Х століття, до смерті князя у 1015 році. Ще 5 монет, з двозубом Святополка Ярополковича (Святополка Окаянного), могли бути викарбувані в період 1015—1019 років, і це ще більш рідкісні монети. Святополк правив у Києві лише кілька років, але залишив по собі не найкращу славу, вбивши власних братів.
До речі, на березі річки Случ у районі Городниці колись вже знаходили монети, але римські. А ось біля сусіднього села Ходурки є залишки курганів ятвягів — слов’янізованого балтського племені, яке жило тут у часи Русі. Також за кілька десятків кілометрів угору по течії Случі стояло давньоруське літописне місто Звягель (Возвягель), зараз поглинуте околицями Новограда-Волинського. Словом, у давнину життя тут било ключем.
Відповідаючи на питання, звідки могли взятися монети в Городниці, науковці сказали: «Скарби бувають двох типів: ситуативно заховані у небезпечній ситуації або ті, які поступово і спеціально накопичували. Вочевидь, тут iдеться про сховані монети в критичній ситуації». Наразі на монети «Городницького скарбу» чекає професійна очистка та реставрація в Житомирському краєзнавчому музеї, куди їх передадуть у спецсховище. Монети ще будуть аналізувати сучасними методами, зокрема, щоб встановити, з якого срібла їх зроблено.
Нагадаємо, що найдавніші монети київських князів датуються часами князя Володимира Святославовича (кінець Х — початок ХІ століть). Його наступники на київському престолі — Святополк Ярополкович та Ярослав Володимирович — також карбували свої гроші. У 1876 році під час будівельних робіт на Вознесенському узвозi в Києві знайшли 120 монет. Це був останній з великих скарбів монетної спадщини київських князів. Досі було відомо про існування приблизно 400 монет князів Володимира Святого, Святополка Ярополковича та Ярослава Мудрого.
