Книжкова колекція Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у серпні поповнилася п’ятьма рідкісними виданнями, датованими 1937—1943 роками.
Серед них історичні матеріали як про Харківську область, так і про пакт Молотова—Ріббентропа.
Ці книжки дозволяють глибше зрозуміти події страхіть Другої світової війни, а також передумови, які призвели до трагедії, яка позбавила життя загалом понад 47 млн мирних жителів у бiльш нiж 50 країнах світу та понад 24 млн військових.
Зрозуміло, що ці п’ять видань донині збереглися у поодиноких екземплярах, бо війна безжально спопеляла й книжки. Надходження оцифровують.
Їх оприлюднять на новій платформі Меморіального центру, яку презентують восени, повідомляє пресслужба.
За запитом з цифровими копіями зможуть ознайомитися усі охочі. Для дослідників також будуть доступні оригінали.
Тож скоро кожен бажаючий онлайн зможе почитати, зокрема, збірку «Судовий процес про звірства німецько-фашистських загарбників на території міста Харкова та Харківської області в період їхньої сучасної окупації», 1943 рік. Харківський процес є одним iз найважливіших i найрезонанснiших в історії радянських воєнних трибуналів.
У ході процесу були звинувачені та засуджені до смертної кари за масове знищення мешканців капітан Вільгельм Ландхельд, унтерштурмфюрер СС Ганс Ріц, старший єфрейтор німецької таємної польової поліції Рейнгард Рецлав і радянський колабораціоніст Михайло Буланов.
«Наказ не звільняє від відповідальності за геноцид» — цей постулат, закріплений Нюрнберзьким трибуналом, був сформований саме під час Харківського процесу.
Повний текст виступу В’ячеслава Молотова на засіданні Верховної Ради СРСР 31 серпня 1939-го міститься у виданні того ж року «Про ратифікацію радянсько-німецького договору про ненапад». Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом був підписаний у серпні 1939 року і нині відомий як пакт Молотова—Ріббентропа.
Цікаве видання 1942 року «Альфред Розенберґ відвідує Україну». Рейхсміністр окупованих східних територій був одним із головних ідеологів німецького націонал-соціалізму, у тому числі расової політики, переслідування євреїв i політики заселення германськими народами Східної Європи.
Це прізвище фігурує ще в одному збірнику — «Заклик до боротьби: промови Адольфа Гітлера і Альфреда Розенберґа на Нюрнберзькому конгресі Націонал-соціалістичної німецької робочої партії 7-13 вересня 1937 року».
Вони були опубліковані після дев’ятого конгресу, названого... «З’їзд праці», бо на ньому йшлося про скорочення безробіття з моменту приходу нацистів до влади. Диктатори і вбивці в усі часи прикривають свої злочини турботою про людей.
За кілька місяців до початку Другої світової війни у 1939-му була опублікована праця Станіслава Тржечака «Талмуд про гоїв та єврейське питання в Польщі», вона тепер теж є в біліотеці центру «Бабин Яр» у Києві.
Книга базується на історичних документах. Через ставлення до єврейської частини населення в сусідній країні в міжвоєнний період читачі можуть аналізувати формування нацистської політики Голокосту в цілому.
