Українські аграрії, зокрема виробники зернових, переживають певний спад виробництва через кризові явища, спричинені епідемією коронавірусу.
Втім, незважаючи на це, за прогнозами Організації економічного співробітництва та розвитку і Всесвітньої продовольчої організації, упродовж наступних десяти років Україна продовжить поліпшувати свої позиції на світовому ринку зерна і, потенційно, ввійде до топ-5 країн експортерів зернових. При цьому вона збільшить свою частку до 14%.
Кукурудза йде у мінус
Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України вкотре скоригувало прогнозоване виробництво зернових за всіма категоріями господарств урожаю 2020 року. І знову в бік зменшення. Якщо раніше в Україні планували зібрати 72,1 млн тонн збіжжя, то тепер вважають, що буде близько 70 млн тонн.
Головними причинами міністерські чиновники насамперед називають погодні умови. «Погодні умови останніх тижнів викликали або втрату потенційного врожаю кукурудзи, або істотне його зниження. Якщо осінні погодні умови будуть сприятливими, урожай кукурудзи передбачається на рівні 35 млн тонн, а загальний урожай зерна — на рівні 70 млн тонн», — прокоментував заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький.
При цьому найбільших втрат потенційного врожаю кукурудзи — за площею оброблюваних сільськогосподарських ділянок — зазнала Черкащина, аграрії якої не дорахуються зернових із 133,8 тис. гектарів. На другому місці — Одеська область, яка втратила 33,5 тис. гектарів кукурудзи, на третьому — Кіровоградська із 21,3 тис. га.
Водночас у цих регіонах зафіксували і найбільше падіння врожайності, яке становить у Черкаській області 234 тис. гектарів, у Кіровоградській — 146,7 тис. га і Полтавській — 120,5 тис. гектарів.
Усього ж, за словами Тараса Висоцького, на всій території України орієнтовні втрати врожаю кукурудзи можуть становити близько 2 млн тонн.
«Отже, прогноз врожаю кукурудзи з 37 млн тонн знижений до 35 млн тонн», — констатував чиновник. Таким чином падає і загальний обсяг зерна українського врожаю.
Домовилися посередині
Розуміючи це, держава намагається обмежити експорт нашого збіжжя з України. Нещодавно у Міністерстві економіки підписали разом із учасниками ринку зерна додаток до зернового Меморандуму та узгодили граничний обсяг експорту зерна у 2020/2021 маркетинговому році.
Це — 17,5 млн тонн пшениці та 1 тис. тонн жита. «Зерновий меморандум є хорошим прикладом уміння домовлятися й ухвалювати збалансовані рішення.
На нашу спільну думку, такий обсяг експорту — це саме той орієнтир, який збереже нам і внутрішню продовольчу безпеку, й експортні можливості. А враховуючи коронакризу, в прогнозному балансі ми збільшили обсяг перехідних залишків на півмільйона тонн — до 1,7 млн тонн», — заявив міністр економіки Ігор Петрашко.
Утім рішення це не остаточне й у залежності від погодних умов та кінцевих даних обсягів виробництва пшениці від Держстату прогнозні баланси ринку зерна можуть бути переглянуті. Передбачається, що не раніше четвертого кварталу нинішнього року.
Шанс заробити в майбутньому
Надалі ж, судячи з прогнозів, ситуація в українському зерновому секторі поліпшуватиметься. За прогнозами профільного міністерства, за базовим сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду. Відтак буде зафіксоване поступове збільшення валового збору зерна протягом наступних років.
Так, за підсумками 2021 року Україна збере 74,8 млн тонн зерна, у 2022 році — 77,2 млн тонн, у 2023 році — 79,9 млн тонн.
При цьому, як вважають урядові експерти, впродовж наступних трьох років темпи зростання обсягів споживання сільськогосподарської продукції у світі трохи сповільняться — якщо, звісно, порівнювати з попереднім десятиліттям.
Однак при цьому залишатимуться досить високими, особливо в сегменті дешевих і масових видів продовольства.
Незважаючи на те, що роль зернових змінюється і цей процес продовжуватиметься й у наступному десятилітті, вони все ще залишатимуться однією з базових потреб людства.
Зростання споживання і попиту на зернові у світі насамперед буде пов’язано зі збільшенням чисельності населення планети, переважно за рахунок Африки й Азії. А саме на цих ринках, як відомо, Україна традиційно має сильні позиції експорту зерна.
Що приємно для нас, ціни на світовому ринку агропромислової продукції в середньостроковій перспективі також зростатимуть. Наприклад, середньорічна ціна на пшеницю в 2021-2023 роках буде рости на 1,7% щорічно, на кукурудзу — на 2,8%.
Також, на думку авторів прогнозу розвитку галузі, рухатимуться вгору і ціни на ринку добрив. Насамперед через розширення попиту з боку агропромислового сектору.
Купити і видати за своє!
Проте навіть попри всі чудові перспективи, український зерновий ринок має одну важливу особливість: значна його частина перебуває в «тіні».
За деякими підрахунками, «на чорно» виробляють третину або навіть і половину всього вітчизняного збіжжя. На думку керівника асоціації «Аграрний союз України» Геннадія Новикова, така проблема виникла через прогалини в законодавстві.
«На жаль, ситуація не поліпшується — з року в рік з’являється все більше пропозицій купити зерновий урожай «за кеш». Причому, коли говориш, що хочеш продати за безготівковим розрахунком, просто кидають трубку», — сказав Новиков, пояснивши, що зерно за готівку купують переважно великі компанії.
Закуплені партії вони додають до свого врожаю. Це підвищує ефективність роботи структур компанії.
При цьому вони діють практично легально! Користуючись привілеями, яких не мають громадяни нашої держави. Адже, за словами Новикова, на вітчизняному аграрному ринку саме нерезиденти мають привілеї — вони можуть знімати необмежену кількість готівки.
«А українець, який хоче зняти готівку для оплати, наприклад оренди, повинен надати купу довідок — до повного реєстру своїх земельних паїв», — сказав експерт.
