Курсантка Дарина Каліберда: «Якщо Батьківщину не захищатимуть хлопці, її захищатиму я!»

Курсантка Житомирського військового інституту імені Сергія Корольова приїхала в Херсон, щоб зіграти весілля з коханою людиною.

 

 

Їхні почуття спалахнули ще три роки тому, коли молоді лише починали навчання в одній групі.

 

 

Хлопцеві сподобалася південна красуня, він вибрав дівчину, яка щиро розділяла його інтереси та погляди на життя.

 

 

Любов стимулювала і Дарину Каліберду: через рік після знайомства з коханим вона виборола право отримувати президентську стипендію як одна з найкращих вихованок військового інституту.

 

Дівчина визнає, що їй подобається носити військову форму, попри те, що у своїй родині вона перша зважилася пов’язати своє життя з армією.

 

«Усі поневіряння військової служби переношу нарівні з чоловіками, — розповідає Дарина Каліберда. — Кар’єра військового дає багато перспектив у майбутньому. Можна служити в частині, можна розвиватися, їздити за кордон на курси підготовки».

 

За словами дівчини, це чудово, що сучасні реалії української армії дають можливість дівчатам опановувати військові спеціальності.

 

Вона відчуває гордість, що з 200 вихованців Житомирського військового інституту одразу 27 дівчат отримують знання в області військової справи.

 

Дарина Каліберда народилася в робітничій родині: батько працював на залізниці, але був змушений піти на пенсію через інвалідність, а мати все життя пропрацювала кравчинею.

 

Дівчина спортивна, а її струнка фігура та гнучкий стан — підсумок багаторічних тренувань: iз десяти шкільних років дев’ять займалася народними танцями. З танцювальним колективом «Едельвейс» вона об’їхала майже всю Україну, виступали навіть у Туреччині.

 

Життєва позиція Дарини щодо необхідності захищати рідну країну від окупантів сформувалася ще у 2014 році, коли почалася збройна агресія Росії.

 

Дівчина на той час iще лише навчалася у 9-му класі, але щодня з тривогою стежила за новинами та подіями на Донбасі. Адже серед друзів її рідних i близьких були чоловіки, які пройшли горнило війни. Саме вони багато розповідали про свою службу та кровопролитні бої за цілісність нашої країни.

 

Тому, слухаючи розмови однокласників про те, що від армії треба «косити», Дарина щиро обурювалася, адже була впевнена: захист Батьківщини — святий обов’язок кожного нормального чоловіка. «Якщо вони цього не зроблять, то це зроблю я!» — принцип iще зі шкільних років.

 

Відтак цілком можливо, що її молода сім’я стане засновником офіцерської династії, обравши для себе шлях захисників України.