Масова акція протесту з вимогою відставки уряду відбулася в суботу, 8 серпня, в центрі Бейрута.
Через чотири дні після катастрофи в порту ліванці зажадали закликати правлячий політичний клас до відповідальності за вибух, який зруйнував місто.
Поліція застосувала сльозогінний газ, але людей, за повідомленням місцевих ЗМІ, це не змусило розійтися.
На площі Мучеників, яка є місцем збору протестувальникiв iз жовтня минулого року, були встановлені шибениці.
«Після того як ми три дні розчищали завали й лікували рани, ми готові дати нашому гніву вибухнути і закликати їх до відповідальності за загибель людей», — заявив один з учасників протесту, висловлюючи загальний настрій маніфестантів.
«Народ хоче падіння режиму», — скандували деякі демонстранти, розмахуючи плакатами з вимогою відставки «вбивць».
Протестувальники заявляли про свою недовіру до уряду і про бажання, щоб ООН узяла під контроль країну.
Деякі з демонстрантів кидали камінням у поліцію, блокували доступ до Палати депутатів. Поліція застосувала сльозогінний газ для розгону людей, які намагалися прорватися через периметр безпеки навколо будівлі парламенту.
За останніми повідомленнями, кiлькiсть загиблих у результаті вибуху в Бейруті сягнула 220 осіб (серед загиблих є один українець — Вільям Азар), а число поранених — 6 тисяч. Зниклими безвісти значиться 110 осіб.
Такі дані оприлюднив губернатор Бейрута Марван Абуд. Близько 300 тисяч людей залишилися без даху над головою. За словами очевидців, місто повернулося до стану, в якому перебувало після нищівної громадянської війни 1975-90 рр.
Міжнародна спільнота намагається допомогти зруйнованому катастрофою Лівану, але зусилля наразі абсолютно неспівмірні з потребами цієї країни.
Прибулий iз візитом до Лівану голова Європейської ради Шарль Мішель запевнив ліванців, що вони «не одні». Європейський Союз, який уже виділив 33 мільйони євро, «хоче бути поруч не тільки словами, а й справами», — заявив він на пресконференції після зустрічі з президентом Лівану Мішелем Ауном.
У суботу, 8 серпня, Бейрут відвідали також голова Ліги арабських держав Ахмед Абуль Гейт, віцепрезидент Туреччини Фуат Октай і міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу. Також — iз великими обіцянками, але замалими реальними сумами.
Теперішня «післявибухова» ситуація країни є ще більш трагічною з огляду на те, що Ліван перебуває в епіцентрі економічної катастрофи після дефолту за зовнішнім боргом, і його лідери не змогли домовитися про економічну допомогу з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Наразi все частіше лунають побоювання, що влада Лівану постарається скористатися міжнародною увагою та допомогою у своїх інтересах.
Всеосяжна корупція також стає на перешкоді міжнародним інвестиціям i допомозі. Нагадаємо, що президент Лівану Мішель Аун, якого громадяни країни все частіше критикують за некомпетентність і корупцію, відмовився від міжнародного розслідування, заявивши, що причиною руйнівного вибуху в порту Бейрута могли стати недбалість або «стороннє втручання».
За даними джерел у судових органах і службах безпеки Лівану, близько двадцяти співробітників порту і митниці вже заарештовані.
У такій ситуації єдиною надією для Лівану залишається міжнародна конференція донорів. Її скликають у випадку катастрофічних ситуацій у тому чи іншому куточку світу.
На жаль, цього разу зібрання відбулося, з огляду на коронавірус, у режимі відеоконференції країн-донорів 9 серпня, і було організовано спільно ООН i Францією.
Нагадаємо, що про проведення конференції для збору коштів на допомогу Лівану президент Франції Емманюель Макрон оголосив 6 серпня, на час свого візиту в постраждалі квартали Бейрута, пообіцявши жителям країни, що гроші «не підуть на корупцію». Він повідомив також про свій візит до Бейрута 1 вересня з метою контролю за розподілом французької гуманітарної допомоги.
Наразі не повідомляють, на яку суму «скинулись» учасники конференції. Але це вочевидь не 15 млрд доларів, яких потребує місто.
