В історичному контексті в українсько-польських відносинах чимало трагічних сторінок, але з плином часу спостерігається все більше поваги народів один до одного й взаєморозуміння.
Яскравим прикладом цього стало голосування наприкінці липня у Варшавській міськраді, коли 57 депутатів ухвалили постанову, згідно з якою 14 серпня в польському столичному районі Воля з’явиться сквер імені українського генерала армії УНР Марка Безручка.
І це не перша подібна ініціатива за останні три роки, до речі: у Польщі є кільканадцять вулиць i скверів, названих іменами видатних українців.
Заяву подала в лютому до голови міськради громадська ініціатива з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві: організація запропонувала вшанувати «героя Польщі та України — генерала Марка Безручка — у 100-річчя Варшавської битви». Сквер його імені розташовуватиметься між вулицями Яна Казімєжа та Всховською.
Депутат від «Громадянської коаліції» Ярослав Шостаковський нагадав, що саме на Вольському цвинтарі похований український генерал, і там же з ініціативи польських гацерів та українських пластунів проходить акція «Полум’я братерства».
Марко Безручко у 20-ті та 30-ті роки XX століття жив у варшавському районі Охота на вулиці Опачевській, 54 (цей будинок був зруйнований під час ІІ Світової війни), поблизу нинішньої вулиці Варшавської битви.
«У 2020 році ми святкуємо 100-ту річницю Варшавської битви. Це чудова можливість, аби столиця віддала шану українським союзникам — офіцерам та солдатам Армії Української Народної Республіки, які пліч-о-пліч з солдатами польського війська захищали Варшаву та Європу від більшовицької навали.
Генерал Марко Безручко є символом цієї спільної боротьби», — наголосили члени ініціативи.
Вони зазначили, що за цю вірність, виконання військового обов’язку до кінця бійцям армії УНР — єдиного на той час союзника польської армії — належить пам’ять і повага.
Ідею підтримали Посольство України у Польщі та низка організацій, зокрема Українське історичне товариство, Об’єднання гарцерів у Польщі тощо.
Сумно усвідомлювати, але навряд чи широкому загалу в Україні відоме це ім’я. З лютого 1920 року Марко Безручко — командир 6-ї Січової дивізії Армії УНР, що була сформована з інтернованих українських військових у фортеці в Брест-Литовську.
Після підписання Варшавського договору того ж року дивізії Безручка та Олександра Удовиченка розпочали спільно з польською армією наступ на Київ. У травні його дивізія в авангарді польсько-українських військ зайняла Київ.
Із серпня 1920 командував Середньою групою військ Армії УНР й очолював героїчну оборону міста Замостя та вийшов переможцем тут у запеклих боях союзних польсько-українських військ проти першої кінної армії Будьонного. Невдовзі Середня група військ під його проводом вела восени контрнаступ проти більшовицьких військ і зайняла Поділля.
