Як знайти свою нішу в Інтернеті після карантину: досвід онлайн-підприємиці з Кремнієвої долини Наталії Стельмах

Компанія La Chanel за кілька місяців пандемії зачинила понад чотири тисячі своїх фірмових магазинів.

 

Такими ж епохальними дошками забиті нині двері багатьох крамниць інших світових брендів, які донедавна слугували еталонним символом загальної успішності.

 

 

Можливо, ця новина зі сторінки у «Фейсбуці» колишньої луганчанки, а нині онлайн-підприємиці з Кремнієвої долини в США Наталії Стельмах і не мала б для нас особливого значення, якби не одна суттєва деталь.

 

 

Саме через сектор споживання нам роками нав’язують певні смисли, що непомітно формують нашу реальність.

 

Тож замки на дверях класичних магазинів, на думку багатьох експертів, можуть бути провісником нової епохи, де ванільний запах знайомої до болю булочної продаватиметься як окремий ностальгійний бонус до хлібного пакунка, що вам просто до хати підвезе кур’єр.

 

Словом, коронавірус — це така собі репетиція майбутнього, в якому зрима і віртуальна реальності одночасно конкуруватимуть і доповнюватимуть одна одну.

 

Ціна питання — черговий перерозподіл світового капіталу і, відповідно, ринку праці, що прогнозовано породить величезну армію зайвих людей.

 

Як не загубитися у парадигмі нових смислів, знайшовши власний алгоритм дії?

 

Реагуючи на новітні виклики, Наталя недавно переїхала з Нью-Йорка до Каліфорнії, оскільки близьке майбутнє, на її думку, вже почало формувати нові тенденції не лише в торгівлі, а й у сфері нерухомості.

 

Старий світ невблаганно стає анахронізмом, але, можливо, за нього все ж таки варто поборотися?

—  Наталю, з початком вірусної епопеї ваш персональний блог і сторінки в соціальних мережах стали ще популярнішими, оскільки вам вдалося стати одним із лідерів альтернативної думки. Ви запевняєте, що історія з карантином — це, перш за все, спроба певних еліт змінити рух світових фінансових потоків на власну користь. Тобто медична складова проблеми, з вашої точки зору, отримала ще й певний інформаційний доважок. Мовляв, у такий спосіб автори цього задуму намагаються збільшити в нашому життєвому просторі відсоток віртуальності, примноживши власні статки. Чому ви прийшли до такого висновку?

 

— Способи заробляння великих грошей у світі постійно змінюються. Як відомо, спочатку найбагатшими людьми були ті, хто володів рабами. Пізніше вони поступилися великим землевласникам, на зміну яким прийшла промислова еліта, а ті свого часу програли першість власникам крупних капіталів. Тобто промислова революція поступово трансформувалася в еру Уолл-стріт. Так ось, наразі йде чергова хвиля змін, яка вже започаткувала новий етап під назвою «ера технологій». 

 

Розуміючи це, ще близько 10 років тому Ротшильди (одна з найбагатших родин світу) замовили відомому аналітичному центру в Нью-Йорка дослі­дження, аби з’ясувати, в який саме спосіб найпростіше перевести сучасну сферу споживання у систему онлайн.

 

Результати цього дослідження не є таємницею, оскільки їх легко можна знайти у відкритому доступі на Google. Так ось, аналітики запропонували їм на вибір чотири варіанти, одним із яких якраз і є пандемія. Вони навіть підказали, що інформацію про вірус варто виносити у заголовки газет, аби швидше залякати людей і виштовхнути їх до віртуального простору. 

 

І що ми маємо зараз? Я вже давно живу в Америці, але ніколи такого не бачила. На піку істерії, викликаної COVID-19, мені через кожні 3-4 пости в Facebook та в Instagram вішали рекламу — зайди на офіційний сайт ВООЗ і подивися, як себе захистити від цього лиха.

 

Загалом у ЗМІ з’явилося 180 мільярдів нагадувань про пандемію, і ця цифра зростає далі. Коли таке було? Під час поперед­ньої пандемії, «свинячого» грипу, захворіло 60 мільйонів американців, нині — 2 мільйони, але тоді про вірус у пресі згадали всього лише близько мільйона разів.

 

—  І які саме пертурбації фінансової сфери затіяли ці еліти?

 

— До карантину в США була найкраща економіка за останні 50 років. Я розумію, що в Україні та Росії є певні політичні уподобання щодо нашої теперішньої влади, але ми, американці, жили чудово, оскільки в нас було рекордно низьке безробіття і найнижчі ставки з кредитування. З’явилися компанії, які дозволяли людям, використовуючи різні онлайн-платформи, заробляти не гірше, ніж у великих корпораціях.

 

Останнім, звісно, це було вкрай невигідно. Вони побачили, що середній клас стає сильним, ситим. І ось стався коронавірус, який змушує усіх сісти на карантин. Економіка зупиняється на три місяці. Кількість безробітних зросла до 41 мільйона, чого не було навіть у роки Великої депресії. 

 

—  Але ж цю зупинку можна пояснити і звичайною турботою про людей, а не лише змовою еліт. 

 

— Треба жити в Америці, аби зрозуміти просту річ — тут усе дуже прагматично. Ось вам найпростіший аргумент. У Каліфорнії наразі нараховується близько 150 тисяч безхатьків, які буквально гниють на вулицях. Тобто, з одного боку, є елітна Беверлі Хіллз, де вартість будинків стартує від 2 мільйонів доларів, а з другого — тисячі безпритульних, долею яких абсолютно ніхто не опікується взагалі.

 

І тут раптом така нав’язливо-нарочита турбота про кожного! У щирість подібного кроку повірити складно хоча б тому, що в США зупинка економіки можлива лише в тому випадку, якщо певні еліти матимуть із цього конкретну вигоду. Саме тому наразі маємо, перш за все, боротьбу старих грошей, що належать індустріальним родинам, з новими, які представлені сучасними технологічними компаніями.

 

Йдеться про Amazon, Google, Facebook, Zoom, Netflix тощо. Наразі коштів на їхніх рахунках акумульовано більше, ніж у федеральному резерві. Це повністю цифрова економіка. Вони серйозно подумують про перехід на цифровий долар. У Конгресі вже оголосили, що невдовзі пройде друге читання відповідного законопроєкту.

— Словом, відсоток так званого «віртуалу» у нашій реальності вже найближчим часом зросте ще більше? 

 

— Саме так. Йдеться про економічну модель, де є всього лише кілька великих корпорацій, які замінять нас із вами алгоритмами. Можливо, ви чули — Microsoft уже зараз провів таку заміну у випадку з журналістами. У цій компанії кажуть, що це треба для того, аби уникнути суб’єктивності. Але ж ми розуміємо — алгоритмами можна управляти. Що запро­грамуєш, те вони і скажуть. 

 

—  Наталю, сьогодні ви самі працюєте на Amazon у сфері нерухомості. Змалюйте, будь ласка, на прикладі цієї платформи картинку нашого найближчого майбутнього. Що вже є і чого очікувати?

 

— Ще два роки тому я говорила про те, що весь процес купівлі-продажу буде максимально автоматизований, і посередники (а це армія людей) підуть із ринку через свою непотрібність. Технологічні компанії володіють сьогодні абсолютно всією інформацією, тож навіщо їм помічники? Усе — під рукою. Брокери тепер зайві, так само, як і ріелтори, що показували вам об’єкти офлайн.

 

Тепер ви будете спілкуватися з «системою», розглядаючи нерухомість у віртуальному просторі. Якщо захочете побачити будинок на власні очі, то вам скинуть СМС із кодом від дверей. Угоди теж укладаються в режимі онлайн. У Каліфорнії, наприклад, уже три роки поспіль підпис по телефону прирівнюється до звичайного. 

 

Те ж відбуватиметься і в торгівлі. Колись на знаменитій П’ятій авеню у Нью-Йорку оренда приміщення під магазин коштувала мільйони доларів, а зараз це все перетворюється просто на пил. Пху — і немає. Вашим магазином стає айфон. 

 

— Тобто, наші будинки і квартири невдовзі стануть для нас не лише захисною фортецею, а ще й офісом? Усе своє триматимемо під одним дахом?

 

— Звісно. Зараз користується популярністю нерухомість із масштабною інфраструктурою. Наприклад, комплекс, де я живу, має три басейни, три спортзали і барбекю. Багато людей із холодних штатів переїжджає у райони з теплішим кліматом, оскільки тепер не має значення, де саме стоїть твій комп’ютер. Тобто, на компанію, офіс якої розташований, скажімо, у Нью-Йорку, ти можеш працювати з будь-якої точки світу. І це вже стійка тенденція. 

— А що б ви порадили людям, які зараз не вписуються в алгоритм майбутнього? Де шукати роботу сьогодні, аби завтра не стати зайвим?

 

— Стара парадигма, коли людина отримувала освіту в хорошому університеті й добре почувалася усе життя, більше не працює. Зараз поколінню категорії 30+ потрібно мати щонайменше три професії, і для цього не потрібно два роки навчатися в коледжі. Достатньо усього лише пройти потрібні на даний момент курси, вивчивши ринок праці.

 

Скажімо, коли я виїжджала з Нью-Йорка, тут було фінансистів по 400 резюме на одну позицію! Армія зайвих фахівців! Вони швидко проходили перекваліфікацію і влаштовувалися на нову роботу. Якщо ж будете сидіти, пасивно спостерігаючи за тим, як стрімко змінюється світ, то ризикуєте залишитися біля розбитого корита. 

 

Що актуально зараз? Усі спеціалісти навколо Google-пошуку, Google-реклами, люди, які пишуть коди. Можна піти на Amazon будь-ким — виробничником, продавцем, логістом, рекламником, оформлювачем лістингів. Дуже затребувані зараз освітні контенти. Ще одна платформа — Netflix. Тут ви, будучи приватною особою, можете пропонувати власну відеопродукцію. 

 

— І є шанс продати, умовно кажучи, свій «мультик»?

 

— Звісно! Хороший продукт охоче купують! Чудово вже зараз себе почувають люди, які створили власний контент на You Tube, в Instagram. А загалом, тут варто зрозуміти ось яку річ. Американцям уже зараз активно насаджують парадигму, що людей у най­ближчому майбутньому повсюдно замінюватимуть алгоритми. Суцільна роботизація і технології. Роботу отримуватимуть найкращі фахівці, а решта сидітиме на соціальній допомозі.

 

Наразі проходить певна репетиція майбутнього, яку витримують далеко не всі. Кількість суїцидів у нас зросла в рази! Але якщо в США, найбагатшій країні світу, на соцдопомогу ще можна якось прожити, то що чекає українців? Вихід один — беріть своє життя у власні руки. Тобто оволодівайте сучасними професіями. Насправді тут немає нічого складного. Головне — обізнаність і бажання.