Якої правди шукають московськi попи?

24.07.2020
Якої правди шукають московськi попи?

З отриманням Православною церквою України Томосу багато православних громад, які до цього часу перебували в лоні Російської православної церкви, що представлена в Україні УПЦ, перейшли в новостворену ПЦУ.
 
 
Одними з перших і чи не найчисельнiших таких громад стали громади у Вінниці та Вінницькій області, які почали переходити слідом за своїм архієреєм Симеоном. Проте не все так просто.
 
 
Здавалося б, право рядових членів громади самим зібратися і вирішити свою подальшу долю передбачено законами України, і жодних перешкод цьому немає і бути не може.
 
 
Але прихильники РПЦ розпочали цілу низку судових процесів з оскарження рішень зборів громад щодо переходу в ПЦУ та реєстраційних дій Вінницької облдержадміністрації з реєстрації таких переходів.
 
Та одними судами не обмежилися захисники «руского православія».
 
Як відомо, вінницькі поліціянти порушили проти І. Салецького (державного реєстратора, начальника Управління у справах національностей та релігій обладмiнiстрацiї) кримінальну справу за те, що той реєстрував переходи. 
 
Крім цього, інтереси громад, які перейшли до Православної церкви України, активно захищала відома вінницька правозахисниця, громадський діяч та адвокат Сніжана Чубенко.
 
До процесу захисту інтересів церкви з духовним центром у країні-агресорі Росії підключилися такі собі громадські «незацікавлені» діячі: голова ГО «Вільний вибір громади» Р. Лінда та голова ГО «Експертна рада суспільних досліджень i проєктів у сфері національного здоров’я та соціального захисту населення» І. Березюк.
 
Слід зазначити, що до часу виникнення так званих «церковних війн» про таких громадських діячів, як Р. Лінда та І. Березюк, ніхто і ніколи не чув.
 
Тому напрошується припущення, що вони з’явилися під брендом громадських діячів для захисту «руского православія».
 
Зовсім «не змовляючись», вони одночасно звернулися в поліцію і в КДКА (кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури) у Вінницькій області зi скаргами на С. Чубенко.
 
І обоє, «не змовляючись», просили притягнути до кримінальної відповідальності та позбавити права на адвокатську діяльність адвоката С. Чубенко за те, що та захищає Православну церкву України.
 
Отримавши облизня як у поліції, так і у Вінницькій адвокатурі (скаржникам було відмовлено у задоволенні їхніх заяв), ці «українські» діячі не зупинилися.
 
Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області можна оскаржити у вищій комісії, що Р. Лінда і зробив.
 
І цiєї суботи, 25 липня, на Бориспільському шосе, 18 у Києві Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядатиме скаргу «українського патріота» Р. Лінди на рішення Вінницької КДКА.
 
Зауважимо, що такий собі Р. Лінда неодноразово виступав у ЗМІ з очевидними проросійськими настроями.
 
Цікаво, яку ж позицію займе Вища адвокатська комісія. Чиї інтереси буде захищати Українська адвокатура і чи підтримає адвоката Сніжану Чубенко, а разом із нею право громадян України на вільний вибір конфесії, на свободу думки та слова. 
 
 
 
Олександр ГУДИМА,
голова громадського об’єднання «Українське Православне Братство Святого Апостола Андрія Первозванного»
  • Поможи нам, ізбави нас вражої наруги

    Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>

  • Конституційний контрнаступ

    Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>

  • Знесення режиму аятол: що це означає для України

    Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>

  • Атака на сенс війни: світ не засвоїв уроків ХХ століття

    19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>