У Білорусі опонентів Олександра Лукашенка утримують за ґратами в нелюдських умовах

У Білорусі триває президентська виборча кампанія, яка супроводжується жорстким тиском на опозицію і намаганнями повністю придушити будь-які спроби спротиву напередодні виборів, які відбудуться 9 серпня.

 

 

Як зазначають німецькі експерти, цього разу Лукашенко переплюнув самого себе: якщо раніше арешти й тиск на опозицію починалися одразу після виборів, то нині конкурентне поле було «зачищене» ще до старту кампанії.

 

 

За даними білоруського правозахисного центру «Весна», 25 білоруських опозиціонерів, які перебувають за ґратами, міжнародною спільнотою визнані політв’язнями.

 

Серед них — лідери білоруської опозиції Микола Статкевич та Павло Северинець, а також незареєстрований кандидат у президенти Віктор Бабарико з сином Едуардом, блогери Сергій Тіхановський та Ігор Лосік. 

 

Причому утримуються вони в нелюдських умовах. Як повідомила Ольга Северинець, дружина письменника і громадського діяча Павла Северинця, її чоловік навіть різав вени, щоб привернути до цього увагу.

 

«Павла затримали 7 червня на організованому законно пікеті кандидатів у президенти. Йому дали 15 діб, але з того часу цей термін уже двічі подовжували за тим самим звинуваченням. На одному з чергових судів, які проводять по «Скайпу», відвернувши екран монітора, щоб рідні не могли побачити і підтримати засудженого, ми дізналися, що Павло порізав вени на одній руці. Це не був суїцид, це була акція протесту, бо їх тримають у жахливих умовах», — розповіла жінка під час прямого включення на брифінгу, організованому Білоруським інформаційним центром. 

 

За словами Ольги Северинець, її чоловіка тиждень тримали в карцері — невеликій камері 2 на 3 метри з дерев’яними нарами, які на день прикручуються до стінки, та одним залізним стільчиком.

 

У карцері було досить холодно й сиро, спати доводиться, підклавши під голову пластикову пляшку. Води немає — ні вмитися, ні змити за собою.

 

Під приводом боротьби з коронавірусом заборонені будь-які передачі. А в камеру можуть вилити відро сильно хлорованої води. Також до «політичних» спеціально підселяють у камеру затриманих бомжів з усіма їхніми хворобами. 

 

«Для нас уже стало звичним, що після кожної відсидки Павло приходить додому з вошами. Це — звична справа. Ми подавали сотні скарг в усі інстанції, підписували петиції, «Міжнародна амністія» оголосила акцію на його підтримку — а мій чоловік як спав на голих дошках, так і продовжує спати. Це справжні репресії, про які ми думали, що будемо лише читати в книгах. Далі — тільки 37-й рік», — каже пані Ольга.

 

До речі, у середу їй повідомили, що, після півторамісячного утримання в ізоляторі на Окрестіно, Павла Северинця відпускають додому. Але ні в означені 16.15, ні пізніше свого чоловіка вона так і не побачила.