Хоча Верховна Рада офіційно пішла на літні канікули ще минулого тижня, у вівторок, 21 липня, депутати зібралися в сесійній залі на позачергове засідання.
Скандального мовного законопроєкту Максима Бужанського нардепи розглядати не стали.
І це означає, що з першого вересня навчання в російськомовних школах України (а їх наразі 125) з 5-го класу має розпочатися українською мовою.
За словами голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, повернутися до проєкту Бужанського парламент зможе, найімовірніше, вже восени.
Але на той час ініціатива вже втратить свою актуальність.
Натомість Рада ухвалила низку інших важливих рішень. Зокрема, зменшила «зелений» тариф для виробників альтернативної енергетики (законопроєкт №3658).
Для сонячних та вітроелектростанцій «урізання» становитиме від 15 до 7,5 відсотка (залежно від потужності станції та року введення в експлуатацію).
І хоча уряд до внесення законодавчих змін підписав меморандум iз виробниками відновлюваної енергії, з новими тарифами погоджуються далеко не всі гравці ринку. Деякі інвестори вже говорять про те, що подаватимуть на Україну до міжнародних арбітражів.
«Сумарно бюджету України це зниження «зелених» тарифів упродовж наступних дев’яти років коштуватиме 3 мільярди доларів у вигляді недоотриманого податку на прибуток і ще мільярдів 4-5 пізніше — за рішеннями арбітражів. І все це з наших податків», — пише співзасновник «Української асоціації відновлюваної енергетики» Ігор Тинний.
Також поправки нардепів вносять у законодавство термін «зеленої металургії», що звільнить деякі підприємства українських олігархів від сплати тарифу Укренерго за передачу «зеленої» електроенергії.
«Начебто, певні види виробництва стали настільки вже екологічні, що мусять купувати електричну енергію без цільової надбавки на відновлювану енергетику. Що наступне? «Зелений кокс?» «Зелені шлаки?» Ми мусимо повірити, що металургія екологічніша за, скажімо, рослинництво чи туризм? — обурюється Тинний і додає: — Зараз, коли відбувається небачений раніше грабунок ринку традиційної енергетики, нардепи намагаються виставити в ньому винними маленький сектор відновлюваної енергетики».
Варто додати, що нардепка від фракції «За майбутнє» Анна Скороход вже зареєструвала у ВР постанову про скасування прийняття закону, що дозволяє знизити «зелений» тариф, повідомляється на сайті парламенту. А це означає, що президент не може його поки що підписати.
Також у вівторок нардепи ухвалили поправку про належне фінансування з держбюджету відновлення інституту фахівців із соціальної роботи (законопроєкт №3807) — ця ініціатива є важливою в продовженні реформування системи інтернатних закладів, про що «УМ» детально писала.
У переліку ухвалених є також законопроєкт №2258, який захищає торгові марки, та № 2207-1д «Про управління відходами» (прийнято в першому читанні). Останній документ передбачає створення сучасної інфраструктури управління відходами. Він, зокрема, вимагає від виробників нести відповідальність за повний цикл життя створеної ними упаковки, батарейок, акумуляторів, електричного та електронного обладнання тощо.
Наступна сесія парламенту розпочнеться 1 вересня. Проте депутати мають бути готовими зібратися в сесійній залі, як зазначив спікер Дмитро Разумков, «у будь-який час доби і тижня». Тобто до кінця літа такі позачергові засідання можуть відбуватися ще не раз, якщо в тому буде потреба.
