Цієї осені на одному з вітчизняних топ-телеканалів обіцяють гучну прем’єру 12-серійного фільму «І будуть люди» — екранізацію однойменного епохального роману Анатолія Дімарова.
Перші частини твору побачили світ у роки «відлиги» — 1964, 1966, 1968. У 1982 році прозаїк отримав Шевченківську премію за завершальну — «Біль і гнів» (1974, 1980).
Телесеріал побудований у формі саги і крізь призму життя звичайних людей показує турбулентні етапи ХХ століття: Першу світову війну, революцію, прихід радянської влади.
Щоб розуміти, що письменник був у темі, варто згадати його біографію. Народився 1922 року на хуторі Гараськи (офіційно Миргород) на Полтавщині в родині учителя Андроника Гарасюти.
Коли родину розкуркулили, батьки задля безпеки дітей розлучилися: мати вказала, що чоловік помер, змінила документи і дала дітям прізвище сільського вчителя Дімарова, який жив одинаком і помер незадовго до розкуркулення Гарасюти.
Мати майбутнього письменника навіть знайшла «свідків», які підтвердили цей факт. Тому Анатолій зрісся з прізвищем Дімаров. У дитячих спогадах назавжди залишився Голодомор...
«До розробки екранізації роману Анатолія Дімарова ми приступили понад три роки тому. І він пройшов довгий шлях, оскільки такі складні й масштабні проєкти потребують багато часу і ресурсів. Важливу роль у тому, що глядачі побачать серіал уже цієї осені, відіграла отримана нами держпідтримка. І ми дуже вдячні нашим партнерам FILM.UA Group за виконану роботу з реалізації цього великого проєкту, — розповідає керуюча директорка телеканалу СТБ Людмила Семчук.
— З огляду на рівень роману «І будуть люди» і тематику, яка в ньому порушена, ми віримо, що екранізація стане важливою телевізійною і культурною подією для нашої країни. А також послужить поштовхом для того, аби книга Анатолія Дімарова була опублікована ще раз і нарешті стала доступною широкому колу читачів».
Загалом робота над телепроєктом тривала п’ять років. Ще у 2015-му Film.UA Group підписала угоду щодо екранізації роману з удовою письменника Євдокією Дімаровою. Режисер Аркадій Непиталюк після кінофільмів «Кров’янка» і «Припутні» не збирався повертатися до роботи в телесеріалах, утім із другого разу погодився стати режисером екранізації.
«Для мене серіал «І будуть люди» цінний перш за все тим, що ця історія покаже сучасним українцям, як їхні діди-прадіди зуміли вижити й залишитись людьми за нелюдських обставин, — каже Аркадій Непиталюк. — Це буде потрібним та корисним прикладом для сьогодення».
У серіалі знялися понад 120 акторів. Кастинг проходив по всій Україні. Окрім Києва, актори приїздили зі Львова, Тернополя, Миколаєва, Дніпра, Харкова, Запоріжжя, Івано-Франківська, Ужгорода, Одеси та інших міст.
Ролі виконують, зокрема, Остап Дзядек, Акмал Гурєзов, Олена Борозенець, Катерина Григоренко, Віктор Жданов, Костянтин Темляк, Олександр Піскунов, Олександр Мавріц, Макар Тихомиров, Анна Тамбова, Віталій Ажнов, Аліна Костюкова, Ігор Колтовський.
Як у романі, так і в екранізації серед героїв є мати письменника, яка з двома малими дітьми тікала від розкуркулення. Загалом у серіалі представлено 12 основних героїв.
Свирид Івасюта — заможний селянин, власник хутора. Уже маючи дорослого сина, він одружується з молодою дівчиною Оленою, яка закохується в наймита Василя Ганжу. Одного дня вони наважуються на втечу. А Свирид, наздогнавши втікачів, калічить Ганжу і, втративши самоконтроль, вбиває дружину. За це потрапляє на каторгу і вже сивим, через 16 років, повертається додому.
Ще до трагедії, пізнавши справжнього кохання з Василем, Олена народила дівчинку Олесю. Ніхто не знає, чия вона насправді дочка — Свирида чи Ганжі. Залишившись без матері назавжди і надовго — без батька, дівчина покірно працює в господарстві свого брата Оксена. Проте знайомство з сином священника Федором Світличним, який спочатку пройнявся більшовицьким світоглядом, перевернуло її світ.
Своя особлива історія і в Оксена Івасюти. Його першу дружину Варвару вбили дезертири, і він залишається сам із двома синами та молодшою сестрою. А потім, як колись його батько, одружується зі значно молодшою за нього Тетяною. Коли в село повернеться Ганжа і стане головою сільради — Оксена визнають «куркулем» і заберуть у нього землю.
Василь Ганжа у серіалі — це працьовитий бідняк, що повірив у комунізм. Трагедія молодості ще більше утвердила в ньому ненависть до багатих. Ставши за радянської влади головою сільради, він намагається втілювати її політику і тим самим мстить «куркулеві» Оксену, синові Свирида. Та варто Василеві бодай раз критично оцінити радянську дійсність — як він сам потрапляє в опалу.
У серіалі будуть неординарні образи Тетяни Світличної — дочки бідного священника, яка в єпархіальному училищі підсипала перець учительці в табакерку; сина сільського лікаря Олега Мирославського, чийого батька вбили червоноармійці-мародери, а юнак вирішив йти воювати на боці УНР проти більшовиків; Михайла Гайдука, який іде з синами в ліс і зі зброєю в руках починає селянське повстання.... Молодий Іван Івасюта мститиметься озвірілому комсомольцю Твердохлібу, що провадить конфіскацію харчів у селі на тлі тотального голоду.
Спеціально для проєкту була побудована унікальна локація — «хутір Івасют» — у мальовничій місцевості на Київщині біля села Барахти. Для проїзду техніки навіть довелося прокласти туди дорогу, використавши на це 20 тонн щебеню.
У період зйомок там тримали коней, свиней, гусей, курей, собак. Протягом знімального процесу було організовано три постановочні пожежі. Одну з хат спеціально побудували для того, щоб ефектно її спалити.
Музику для серіалу написав молодий композитор Роман Черенов. А дві головні пісні, які стали лейтмотивом, створив українсько-німецький фольк-джаз гурт Leleka. Ці композиції — варіації української народної пісні «Зозуля». «І будуть люди» — проєкт виробництва студії Film.UA на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики України.
