Після угорської національної меншини в Україні заговорила про такий собі «культурно-мовний геноцид» (не менше) румунська меншина на Буковині.
Зокрема, Національна рада румунів в Україні поскаржилася офіційному Бухаресту на порушення прав їхньої громади на освіту рідною мовою та проєкти адміністративної реформи.
Як повідомляють румунські ЗМІ, відповідне звернення організації адресоване до парламентських комітетів та урядових інституцій, які опікуються румунами за кордоном і зовнішньою політикою, а також до керівників парламенту, прем’єра та президента Румунії.
Автори звернення стверджують, що румуни в Україні, яких налічується близько 500 тисяч, є другою національною меншиною в країні після російської, нібито «піддаються добре організованому систематизованому процесу примусової українізації у всіх сферах державної політики».
Насамперед представники румунської національної меншини вказують на нібито порушення права румунів в Україні на освіту рідною мовою, називаючи це «культурно-мовним геноцидом», а також кажуть про ризики для їхніх інтересів проєктів адміністративної реформи у Чернівецькій області.
Українські румуни наводять дані, згідно з якими зараз румунська громада компактно проживає у чотирьох з одинадцяти районів Буковини, але якщо після адмінреформи область поділять на 3-4 макрорегіони, румуни в них становитимуть лише близько 10% населення.
Отже, румуни вважають, що це призведе до того, що їхня національна меншина більше не матиме свого представника у Верховній Раді та матиме недостатнє представництво на місцевому рівні.
І роблять висновок, що вони нібито не зможуть захищати свої права на освіту, використання рідної мови та національну ідентичність.
Також буковинські румуни критикують Румунію за недостатнє відстоювання інтересів румунської громади в Україні, згадуючи і про захист їхніх інтересів на рівні двосторонніх відносин, і про так і не відкритий Румунський культурний інститут.
«У публічному дискурсі в Україні створено уявлення про те, що лише Угорщина, Польща та Росія мають заперечення проти української асиміляційної політики, а Румунія задоволена тим, що відбувається», — зазначають автори у зверненні.
Румунська громада просить Румунію досягнути з Україною домовленостей подібно до тих, які вже є між Україною та Угорщиною (про збереження рідної мови у школах угорської громади) та Болгарією щодо Болградського району Одещини (про підтримку єдності болгарської громади в територіально-адміністративній реформі).
Зауважимо, що Національна рада румунів в Україні є об’єднанням 20 неурядових румунських етнічних організацій.
У Чернівецькій області етнічними румунами себе називають 12,5% населення.
Угорщина вже тривалий час блокує євроатлантичну інтеграцію України після прийняття Верховною Радою 2017 року закону про освіту з жорсткішими вимогами для навчання нацменшин українською мовою.
Як бачимо, закон про освіту вже не влаштовує і румунів Буковини, які не бажають, щоб їхні діти навчалися в українських школах єдиною державною. Тоді як болгари жодних претензій до освітнього закону не заявляли, їх цікавить лише збереження компактного району проживання болгарської громади у межах Болграда.
