ПРИКОЛИ про аптекарів

— Ацтеки та iнки в часи епiдемiй вiддавали своїх вождiв у жертву богам. Нi, я нi на що не натякаю. Просто звичай красивий.

 

* * *

 

Оголошення:

«За помiрну плату навчу вашого преЗедента вiдрiзняти Литву вiд Латвiї, Австрiю вiд Австралiї, а тих, хто його вибрав, — коня вiд віслюка».

 

* * *

 

Розмова в пельменнiй:

Клієнт:

— Мені, будь ласка, ще порцію пельменів.

Офіціант:

— Ви не наїлися чи вам сподобалося?

 

* * *

 

Розмова в Одесі:

— Скажіть, якщо я піду цiєю вулицею, там буде вокзал?

— Навіть якщо ви нею не підете, вокзал там усе одно буде.

 

* * *

 

Одеський дворик:

— Сьомочко, йди їсти.

— Я вже поїв у Павлика.

— Це не син, а золото.

 

* * *

 

— Дівчино, передайте кондуктору на квиток.

— Ви хіба не в курсі? Він же безплатно їздить.

 

* * *

 

В аптеку вривається жінка:

— Що за зубну пасту ви мені вчора підсунули? Це зовсім не зубна паста, це ж отрута.

Аптекар спокійно:

— Ну що ви так хвилюєтеся? Ви все одно її випльовуватимете.

 

* * *

 

— Мойша, ти дві години виносив сміття, що це означає?

— Я таки його продав.