Друге засідання Конституційного Суду України, слухання за поданням групи депутатів, які вимагають перегляду закону про українську мову як державну, розпочалося 9 липня одразу двома пікетами, які організували депутати фракції «УКРОП» Івано-Франківської міськради та активісти «Національного корпусу».
Вони вважають, що намір переглянути вже ухвалений документ не є правомірним, оскільки позивачі не наводять прямих доказів порушення конституційних прав громадян.
Як відомо, це подання підписали півсотні народних депутатів минулого і теперішнього скликання Верховної Ради, більшість з яких належать до парламентської фракції ОПЗЖ.
На їхню думку, прийнятий у квітні 2019 року закон не регулює інтереси мовних меншин, а деякі законодавчі положення дискримінують російськомовних громадян.
У 29-й рік незалежності в Україні люди все ще змушені захищати державну українську мову.
Фото з сайта radiosvoboda.org.
Уже на першому засіданні, що проходило у вівторок, сталася гостра дискусія між опонентами. Представник Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря наголосила на тому, що при прийнятті остаточного рішення з питання конституційності закону варто врахувати висновок iз цього ж приводу Венеціанської комісії.
Там iдеться про недопустимість диференційованого поводження з мовами нацменшин і наданні привілеїв мовам ЄС. На її думку, врегульовуючи цю проблему, не варто керуватися політичним контекстом, а також європейськими устремліннями України чи конфліктом iз РФ.
Натомість представник президента в КСУ Федір Веніславський вважає, що подання депутатів певною мірою штучно прив’язане до мовного питання, оскільки закон регулює винятково статус української мови як державної.
«Предметом регулювання цього закону не є статус інших мов, — сказав він. — Верховній Раді необхідно прийняти окремий закон, що регулюватиме статус російської та інших мов нацменшин».
З тим, що документ підписантів містить маніпуляції та умисну підміну понять, погоджується і один зi співавторів закону, народний депутат фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький. За його словами, у чинному законі прописана норма про те, що Кабмін має розробити окремий законопроєкт про мови національних меншин, аби захистити їхні права. Але уряд чомусь і досі цього не зробив.
Ще категоричнiше з цього приводу висловився журналіст Віталій Портников. На його думку, мова є основою національної ідентичності, і в тих регіонах України, де не переможе українська ідентичність, в історичній перспективі неминуче буде Росія. Якщо влада відмовляється українізувати ті чи інші регіони, вона фактично відмовляється від цих регіонів на користь іншої держави.
«Зеленський і К°, по суті, повертаються до сумнозвісного «закону Ківалова—Колеснiченка», — вважає він. — Те, що готують «слуги народу», буде законом про обмеження функціонування української мови в Україні, що суперечить Конституції, де стаття 10 гарантує її поширення, функціонування і виконання на всій території України, без обмежень і виняткiв».
