Дива трапляються, і це вкотре підтвердила дивовижна історія, що трапилася з 93-річною жителькою Індії.
Понад 40 років тому вона вийшла з дому і... заблукала у часі і просторі на довгі роки...
У 1979 році водій вантажівки побачив на дорозі 50-річну жінку, що йшла в невідомому напрямку. Вона назвалася Панчубаї, сказала, що втікала від бджіл, що напали на неї, і заблукала.
Говорити зрозумілою мовою вона не могла, оскільки її покусали комахи. Водій забрав жінку до себе додому, щоб згодом знайти її рідних.
Та все виявилося не так-то легко, адже Панчубаї була психічно нестабільною, розмовляла малозрозумілою мовою маратхі, яку сім’я, що гостинно прийняла постраждалу, не розуміла.
Син водія — Ісран Хан — намагався через «Фейсбук» знайти родину жінки, але з такою мізерною кількістю інформації про неї зробити це було важко. Жінка назвала місце, в якому вона нібито проживала — Парсапур.
Ісран пошукав в інтернеті і з’ясував, що в штаті Махараштра є таке місто. Тож у травні цього року він зв’язався з власником магазину в Парсапурі, якого звати Абхішек, і розповів про жінку, яка загубилася, і що вона нібито з їхньої місцевості. Абхішек повідомив, що неподалік його міста є село Ханджма Нагар.
Хан надіслав продавцю відео з Панчубаї, а той опублікував його в місцевій групі WhatsApp. Це відео побачив Прітхві Бхайаляля Шинган — онук Панчубаї, який упізнав свою бабусю.
Сім’я Шингана одразу хотіла виїхати до Хана, щоб забрати свою бабусю додому, проте завадив карантин. І лише 17 червня, після деякого послаблення карантину, Прітхві поїхав забирати Панчубаї додому.
Далі все сталося, як у всіх індійських мелодрамах, — плакали всі: Прітхві, який через 40 років знайшов свою бабусю, сім’я Ханів, яка звикла до неї, як до рідної, все село (а це 500 осіб), які раділи, що сім’я возз’єдналася.
