«Падавляющєє бальшинство»

24.06.2020

У містах, переважно змосковлених,
непохитним був статус-кво 
тих, що мали його встановленим, — 
«падавляющєє бальшинство».
 
І «давілі», і просто тИснули. 
Та дотИснути не вдалось.
І натомість воскресла істина,
вкоренилась між різноголось.
Хоч ознак «переважної більшості»
слабко видно. А вже вона
переймається болями іншості, 
ніби в цьому її вина. 
Ми не стали іще переважними.
Та схитнули той статус-кво,
що підтримував епатажне 
«падавляющєє бальшинство».
 
Василь КЛІЧАК

  • Відповідь казкарям про совковий «рай»,

    Вельмишановна редакціє «України молодої»! Написати до вас змусила надрукована у вашій газеті стаття відомої української письменниці Оксани Забужко «Путіну потрібні не Крим і Донбас, а мільйони українців». >>

  • Два півники

    Два півники, два півники на жердці сиділи,
    Два півники зозулястій курці «пір’я мили»: >>

  • Хвала своєму

    Ось півроку вже пролетіло,
    Мов крізь сито — жменя піску. >>

  • Вдома — хоч китайською

    Шановна редакціє газети «Україна молода»! Я проста пенсіонерка, постійний читач та передплатник вашої газети. Газета мені дуже подобається, бо вона правдива, патріотична. >>

  • Ген державності відсутній?

    У 1918 роцi німецький кайзер визнав державну незалежність України, і тільки брак гену державності українського народу (який є у наших сусідів поляків, угорців, чехів) та незрозумілі, неузгоджені між собою дії українських керівників віддали Україну на поталу більшовикам Леніна. >>