Київ. Дев’яності

17.06.2020
Стою в недоносках Європи, 
Торгую в’ялим бур’яном — 
Кому щавлю, петрушки, кропу!.. 
А дома — вузівський диплом... 
Хіба ж хто думав, що так зразу 
Ми вскочим у капіталізм? 
І що так швидко закінчиться, 
Здавалось, вічний комунізм? 
А може, ти, земляк, не скигли, 
У бізнес швидше поринай, 
Поки немає конкурентів, 
Нічийну нішу ще займай? 
Працюй, крутись, бери плацдарми 
І на державу не надійсь! 
Життя швидке, й тобі задарма 
Не дасть ніхто — це не колись...
Олександр ЯРИНА, вчитель історії
Київська область
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>