Рівно за тиждень Україна планує розпочати поступовий вихід із карантину.
Втім втрати для економіки держави будуть масштабними: вже сьогодні Україна втрачає величезні кошти, закриваються підприємства, міліють грошові потоки.
Та попри це урядової програми, спрямованої на підтримку експортерів у Кабміні, досі не створили, влада сподівається лише на кошти МВФ.
Концерт, але без аншлагу
У Національному банку України спрогнозували порядок виведення країни з карантину.
Як передбачають у регуляторі, повноцінним економічним життям наша держава зможе жити вже з 1 липня 2020 року. Процес, утім, відбуватиметься повільно і поступово — задля збереження контролю над епідеміологічною ситуацією.
Перший крок, як уже м’яко натякнули нам деякі міністри, прем’єр Денис Шмигаль і президент Володимир Зеленський, — це ослаблення обмежень із середини травня.
Цей етап передбачатиме дозвіл на торгівлю непродовольчими товарами, окремі послуги для особистого догляду, наприклад, перукарні, манікюрні салони. А також кафе, ресторани, під завісу влада запустить громадський транспорт у містах та міжміське сполучення.
При цьому забороненими залишаться масові заходи — у тому числі спортивні змагання, розважальні шоу, зачиненими залишаються цирки, театри, кінотеатри. Не дозволять наразі українцям виїжджати за кордон.
Другий етап розпочнеться наприкінці червня і передбачає скасування більшої частини з переліченого. Тобто, перших глядачів зможуть прийняти культурні заклади, щоправда, якщо заходи не будуть надто масштабними: великі концерти, спортивні чемпіонати тощо. На думку аналітиків із НБУ, такі обмеження не матимуть помітного впливу на економіку, проте служитимуть певним бар’єром для поширення епідемії.
Втрачають усі!
Експерти порахували: карантин обійшовся українським власникам торгових центрів у 50 млн доларів: від втрат з орендної плати та доходів від реклами.
Відновлення роботи центрів, на думку експертів, буде повільним: наші співвітчизники ще якийсь час будуть не готові розлучатися з грошима і намагатимуться заощадити, плюс залишається страх заразитися.
Через карантин закриються майже 40% із 30 тисяч вітчизняних ресторанів і кафе. На думку голови Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, можливо, із цих 12 тисяч ліквідованих закладів якась частина потім знову відкриється, але точної цифри сьогодні не знає ніхто. Доходи медіа впали на 35%. Причому проблеми прогнозують не лише у незалежних ЗМІ, а й у великих медіагрупах.
У Європі ситуація не краща: ВВП Єврозони, на думку ексочільниці МВФ, сьогоднішнього президента Європейського центрального банку Крістін Лагард, може знизитися на 5-12%.
За підсумками першого кварталу Брюссель вже зафіксував падіння на 3,8%, це найгірший показник із 1995 року, коли почали вести статистику. Втім у другому кварталі 2020 року, із квітня по червень, падіння може скласти до 15% у річному численні.
Назагал же світова економіка в 2020 році впаде на 3%, а обсяги виробництва в усьому світі обваляться до рівня, який, як прогнозують, може повторити показники часів Великої депресії в 30 роках у Сполучених Штатах Америки. Принаймні такої думки дотримуються аналітики Міжнародного валютного фонду.
Але навіть і це — порівняно позитивний варіант, адже він передбачає, що спалах пандемії візьмуть під контроль у другому півріччі 2020 року. А якщо не вдасться?... Адже впевненості в успіху наразі немає навіть у медиків, принаймні до моменту винайдення вакцини.
Якщо ж спалах «корони» не піде на спад, падіння економіки може бути вдвічі більшим. Якщо ж хвороба відступить на початку 2021 року, світова економіка обвалиться ще на 8%.
Заробітчани вже не присилають
Утім навіть послаблення обмежувальних заходів не може повністю захистити українську економіку від карантинного шторму.
«Карантинні заходи вже зменшили ділову активність, споживання і зайнятість населення. Скорочення глобального попиту також обмежує можливості експорту країни. За нашими оцінками, вплив цих факторів на економіку найвідчутніше позначиться протягом другого кварталу цього року», — заявив голова Національного банку України Яків Смолій.
За прогнозами регулятора, через карантинні обмеження та глобальну кризу економіка України скоротиться на 5% у 2020 році, але відновить зростання на рівні майже 4% у наступні роки.
Іншими словами, негативний вплив пандемії на українську економіку буде короткотерміновим, але доволі потужним: уже сьогодні суттєво знижені ділова активність, споживання і зайнятість населення. Під загрозою також експорт країни. Найсильнішого удару по економіці ці фактори завдадуть у другому кварталі нинішнього року: український ВВП упаде на 11%!
Але назагал криза не відпускатиме нас ще довго. Насамперед тому, що руйнуються відлагоджені економічні зв’язки та джерела надходження коштів до держави.
За даними Нацбанку, цьогоріч перекази вітчизняних трудових мігрантів скоротяться на 2,6 млрд доларів. Це становить близько 20% і наближається до позначки в 9,4 млрд доларів.
Торік, як відомо, ми отримали з-за кордону понад 12 млрд доларів. Ця цифра була на 8,2% більшою, ніж у 2018 році, коли українські родини отримали від своїх годувальників із зарубіжних країн 11,1 млрд доларів.
Ці кошти є важливими для країни, оскільки, як вважають експерти, великі обсяги переказів трудових мігрантів пом’якшують наслідки криз для країн-донорів робочої сили. На відміну від інших фінансових потоків, перекази є доволі стійкими, адже, як відомо, трудові мігранти всіляко намагаються підтримати своїх близьких у складні часи, пересилаючи їм кошти. Окрім цього, такі потоки швидко відновлюються після завершення кризи.
Мінус цього фінансового джерела полягає у тому, що економічна криза зазвичай поширюється не на одну, а на всі держави глобальної економіки, щоправда, кожна із них страждає від негараздів по-різному. Простіше кажучи, зарплати за кордоном також зменшуються, а тому коштів додому приходить менше, ніж у докризові часи.
В НБУ нагадують: під час минулих економічних криз ослаблення економік країн-реципієнтів трудових мігрантів тягло за собою падіння заробітних плат за кордоном, втрату частиною мігрантів роботи або погіршення умов праці, а отже, і скорочення переказів. Наприклад, під час глобальної фінансової кризи 2009 року обсяги грошових переказів у світі скоротилися на 6%, в Україні ця цифра сягнула 12%.
Економіка: падіння почалося до епідемії
Сьогодні ж значна частина трудових мігрантів повернулася додому, а інша частина планує поїхати на заробітки, але не може, оскільки існують обмеження на в’їзд до більшості країн. А Україна, як показали останні події, суттєво обмежує виїзд.
Тож найбільше грошових втрат від заробітчан ми відчуємо саме у другому кварталі. Далі, ближче до кінця року, по мірі стабілізації ситуації з пандемією коронавірусу, дефіцит заробітчанських коштів буде меншати.
Використовуючи дані прикордонної служби, Нацбанк робить висновок: під час карантину додому повернулося близько 10% трудових мігрантів. Ще така ж кількість працівників залишиться вдома упродовж другого кварталу, хоча раніше ці люди планували поїхати на роботу за кордон...
Через зменшення кількості мігрантів ми недорахуємося 0,6 млрд доларів, ще 1,2 млрд доларів Україна втратить від вимушеного переходу наших заробітчан на часткову зайнятість або через втрату постійної роботи.
Втрати ж від зменшення заробітних плат трудових мігрантів аналітики оцінили в 0,8 млрд доларів. Таким чином і формується загальна цифра у 2,6 млрд доларів, які в нинішньому році не отримає Україна.
Що стане додатковим фактором тиску на стабільність нашої грошової одиниці. І тут уже наш уряд має ухвалити низку рішень, аби зменшити негативний вплив принаймні цього фактора.
І, звичайно, іншого, який також сильно впливає на вітчизняну економіку, — українського експорту. На думку влади, нічого страшного у цій сфері не відбувається.
Як розповів прем’єр–міністр Денис Шмигаль, карантинні обмеження торкнулися лише шести галузей в Україні: «Реальний сектор економіки — від аграрного спрямування до напрямку промислового виробництва — критична інфраструктура— сьогодні працює і продовжує виконувати свої завдання».
Утім цифри свідчать про інше: економічна криза в Україну прийшла ще до початку пандемії коронавірусу. Так, експорт за перший квартал 2020 року склав 12,25 млрд доларів. Імпорт — 13,32 млрд доларів. У порівнянні з першим кварталом минулого року експорт скоротився на 0,1 відсотка, а якщо порівняти з четвертим кварталом 2019 року — то на 5,5 відсотка.
І це, наголошуємо, було ще до кризи, коли економіка, за словами вітчизняних урядовців, працювала як годинник. У другому кварталі, якщо до вказаної тенденції додасться фактор карантину, цифри будуть значно гіршими.
Навіщо стратегія, якщо є МВФ?!
І це насамперед тому, що Україна продає не готовий товар із високою доданою вартістю, а сировину: аграрну та металургійну продукцію. А її ціна через коронавірус буде суттєво меншою. Уже сьогодні значно подешевшала нафта, а цей фактор неодмінно потягне вниз і ціни на інші сировинні товари.
Зменшиться і попит: оскільки значна частина української продукції надходить до країн, що живуть за нафтодолари, збільшення попиту на вітчизняний товар не буде. Падіння цілком можливе.
Причому це падіння, на думку експертів, буде відчутнішим у тих галузях, які торгують промисловими товарами. Українські аграрії і переробники, найімовірніше, втратять не надто багато, навіть попри падіння сировинних цін. Адже попит на продукти харчування називають одним із головних і найстабільніших у світі.
Тож аграрні компанії, які продають зерно в Китай, будуть на коні — саме в цю країну надходить понад 7% нашого експорту. У постраждалу Європу ми традиційно експортуємо мало, тому продовольчий сектор особливих ризиків не зазнає. Інша справа — металурги, хіміки. Через скорочення ділової активності та падіння світових цін ці галузі можуть втратити найбільше.
Утім, точні цифри падіння обсягів наразі прорахувати важко. Але деякі експерти намагаються. Наприклад, колишній міністр економіки, торгівлі й сільського господарства Тимофій Милованов назвав цифру падіння продажів українських товарів на зовнішніх ринках у нинішньому році на рівні 7,5-12,5 млрд доларів. Це доволі суттєва втрата, особливо, якщо зважити, що торік ми заробили на експорті всього 50 мільярдів доларів. Причому торік навіть було досягнуто зростання на 5,8 відсотка.
Тож від влади вимагають програми підтримки вітчизняних експортерів. Натомість у новій програмі уряду Дениса Шмигаля такі заходи не розроблені взагалі й допомога тим, хто продає вітчизняну продукцію, належить до переліку післякарантинних заходів. Що, на думку більшості експертів, узагалі недопустимо і може завдати економіці Україні додаткових проблем.
Тим часом нова вітчизняна урядова команда, схоже, взагалі не готова боротися із проблемою самотужки і сподівається на допомогу Заходу: оновлені макропрогнози базуються на тому, що Україну кредитуватиме МВФ.
В уряді очікують: після остаточного ухвалення так званого «антиколомойського» банківського закону владі швидко вдасться вийти на раду директорів МВФ і до кінця травня отримати перший транш. Після чого розблокується кредитування і від інших донорів, зокрема Світового банку.
Завдяки донорам влада очікує тримати міжнародні резерви України на рівні 27-29 млрд доларів упродовж нинішнього і наступного років. Усього ж цьогоріч уряд має отримати фінансову допомогу в розмірі 7 млрд доларів, із яких 4-5 млрд доларів буде призначено на боротьбу з наслідками пандемії. Причому ці кошти (як виняток) будуть зараховані не у резерви Нацбанку, а прямо на рахунки Державного бюджету.
