«Брудна бомба», а не бранці? Окупанти замість полонених присилають кримінальних злочинців

За минулі три доби збройні формування Російської Федерації та їхні посіпаки, порушуючи взяті на себе зобов’язання з дотримання режиму припинення вогню, 20 разів обстріляли позиції Об’єднаних сил.

 

 

Противник відкривав вогонь із мінометів калібру 82 мм, які, за Мінськими домовленостями, мають зберігатися у районах відведення, а також із гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

 

Неподалік Станиці Луганської, бойовики обстріляли трасерами ділянку з сухостоєм, унаслідок чого вогонь підібрався впритул до сіл Сизе та Болотене. Про це в ефірі «Громадського радіо» розповів місцевий житель, начальник відділу інформаційної діяльності Станично-Луганської райдержадміністрації Михайло Шевченко.

 

Рятувальники загасили полум’я, але це далеко не перша і, вочевидь, не остання подібна провокація, зазначив посадовець РДА. Позаминулого року через такі дії бойовиків згоріло село Малинове, минулого року — велика ділянка лісу вздовж річки Деркул.

 

14 квітня під час планових занять із бойової підготовки у районі проведення операції Об’єднаних сил загинув оператор групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго, старший солдат Ігор Вівчаренко.

 

Семеро бійців отримали поранення різного ступеня важкості, один воїн від госпіталізації відмовився. Цього ж дня внаслідок ворожих обстрілів двоє наших воїнів отримали поранення. За даними розвідки Об’єднаних сил, за цей період наші підрозділи поранили у відповідь щонайменше чотирьох російських найманців. 

У четвер відбувся обмін полоненими. Окупаційна влада Донеччини на контрольно-пропускному пункті Майорське передала в Україну дев’ять чоловік, із нашого боку передано десятеро. Другий етап обміну відбувся в районі мосту поблизу Щастя. Планувалося, що там окупаційній владі Луганщини передадуть вісім осіб, а українській стороні — десятьох. Проте в момент обміну стало відомо про формат 11 на 4: за даними ЗМІ противника, четверо відмовились повертатися в окупований Луганськ. 

 

Цей обмін, як і минулий, відбувався у закритому інформаційному режимі. З нашого боку новини надходили лише з державних інституцій — офісу президента та уповноваженої президента у справах захисту прав людини. І запросили знову лише журналістів російських телеканалів та медіа окупованих Донеччини та Луганщини.

 

Напередодні оприлюднили списки осіб, запропонованих на обмін. Більшість серед «відпущених» терористами ОРДЛО — люди з доволі, м’яко кажучи, неоднозначною біографією. Це викликало обурення, зокрема, в середовищі українських громадян, звільнених раніше.

 

Так, Станіслав Асєєв, український журналіст, звинувачений окупантами у сприянні роботі українських спецслужб, який пробув у полоні більше двох із половиною років, у «Фейсбуці» розмістив звернення родичів українських військових та цивільних, які залишаються в полоні бойовиків та окупантів. Асєєв наголосив: лише дві людини зі всієї 32-ї колонії в окупованій Макіївці будуть звільнені найближчим часом.

 

«Більшість хлопців, з якими я сидів в «Ізоляції», пропустять вже третій (!) обмін. Їхній психологічний стан украй тяжкий, деякі думають про самогубство... Я не політик, тож можу дозволити собі сказати: в полоні наші військові, члени диверсійних груп та агентурної мережі з числа цивільних, яких катували з особливою жорстокістю... Усе це — перша і невідкладна група на обмін. Дуже важливо казати не тільки про кількість, а й про якість обміну. Я особисто, інші звільнені полонені та громадські організації готові знову надати чи президенту, чи пану Єрмаку доповідь про долю кожної окремо взятої людини... Не можна не вітати майбутній обмін, але підхід до цієї проблеми треба повністю змінювати, шановний офіс президента».

 

Після звільнення Асєєв мав особисту зустріч із президентом Зеленським і передав йому список тих, хто залишився у полоні. Тоді Зеленський емоційно запевнив, що зробить усе, аби звільнити українських громадян.

 

Проте відмови  вже в процесі передачі дають підстави вважати, що на підготовчому етапі українською стороною допущено або помилки, або недбалість. Відмова означає неякісну верифікацію.

 

Що, звісно, буде використано Кремлем та їхніми посіпаками у своїх інтересах: звільнено двох громадян РФ, які були обвинувачені українською стороною у військових злочинах, поставлена галочка в черговому пункті нормандських домовленостей, отримано формальні підстави для вимог виконання Україною політичної частини Мінських угод, імплементації в наше законодавство так званої формули Штайнмаєра. І — як бонус — гарантовано чергову хвилю нестабільності та протистояння між керівництвом України та громадянським суспільством у вигляді емоційних дискусій на тему обміну.