Що ви знаєте про автора першої української Конституції?
Чи відомо вам, де зародились проєкти конституційних статей 1710 року?
Відповіді на ці питання можна знайти у Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця».
310 років тому сформульовані принципи побудови незалежної держави.
Пилип Орлик — єдиний гетьман, який народився і помер за межами України. Проте життєва дорога його назавжди пов’язала з Гетьманською столицею. Адже саме в Батурині він сформувався як визначний політичний діяч.
Саме тут, в оточенні козацької старшини, довірених осіб гетьмана Івана Мазепи, зароджувалась ідея правової держави, яка втілилась у написання «Договорів і Постановлень прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипом Орликом.
Непересічне значення для українського народу має Конституція Пилипа Орлика. Вона, ще 310 років тому сформувала і головні принципи побудови сучасної незалежної держави: поділ влади, суверенність, демократизм, соціальність і законність, забезпечення прав і свобод громадянина, правова культура.
Конституція Пилипа Орлика за своїми демократичними принципами суспільного життя значно випередила свій час і показала перший приклад моделі парламентської держави.
Хоча цей звід правил не набув сили закону, проте став унікальним історичним документом, цінним здобутком політичної правової думки України початку XVIII ст. За оцінкою сучасних українських істориків, це перша європейська Конституція в сучасному розумінні.
Колектив заповідника «Гетьманська столиця» — при колосальній підтримці державних політичних діячів із чіткою проукраїнською позицією, провідних істориків та меценатів — поступово відроджує історичну пам’ять про родину Орликів. Тому саме в Батурині ви зможете відкрити для себе постать Пилипа Орлика.
Є сім вражаючих фактів про Пилипа Орлика і Батурин.
Цитадель Батуринської фортеці. 2019 р.
Фото надані НІКЗ «Гетьманська столиця».
Майже 10 років Пилипа Орлика у Батурині
У Батурині Пилип Орлик зустрів справжнє кохання. В січні 1698-го він вперше прибув у Гетьманську столицю на весільну церемонію свого приятеля Івана Обидовського — племінника гетьмана Івана Мазепи та Ганни Кочубей і доньки генерального писаря Василя Леонтійовича.
Пишне вінчання відбувалося в Троїцькому соборі. Вінчав молоде подружжя митрополит Стефан Яворський, який виголосив весільну промову «Виноград Христов».
На той час на весіллях гетьманської рідні та генеральних старшин проголошувалися численні вітальні промови. Пилип Орлик до цієї події підготував панегірик Нірроmеnes Sarmaski («Сарматський Лев»). На весіллі були присутні козацькі старшини зі своїми родинами. Саме там Пилип Орлик познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ганною — донькою полтавського полковника Павла Герцика.
У Батурині Пилип Орлик мешкав майже 10 років. У 1699-му він з молодою дружиною та новонародженою донькою Анастасією із Полтави переїздить у Гетьманську столицю, де швидко піднімається кар’єрними сходинками в уряді Івана Мазепи: канцелярист (1699 р.), старший канцелярист Генеральної військової канцелярії (1700 р.), генеральний писар (1706 р.). Освічений, талановитий та відданий своїй справі Пилип Орлик поряд із гетьманом Іваном Мазепою поділяє та підтримує його політичні погляди.
У родині Орликів у Батурині народилися два сини — Григорій (1702 р.н.) і Михайло (1704 р.н.) та донька Варвара (1707 р.н.).
Згідно з хресною посвідкою старшого сина Григорія таїнство хрещення проходило у батуринській Миколаївській церкві, а хрещеними батьками новонародженого стали гетьман Іван Мазепа та дружина генерального судді Василя Кочубея — Любов Федорівна. Загалом родина мала восьмеро дітей: трьох хлопчиків та п’ятеро дівчаток.
Четверо молодших народилися за кордоном в еміграції (Бендери (Молдова), Швеція, Німеччина).
Кахля з будинку Пилипа Орлика в Батурині, XVIII ст.
Сенсаційна знахідка
У Батурині Пилип Орлик збудував власний маєток. Символічно, що в 2018-у науковцям вдалося встановити його місце розташування і розпочати археологічне дослідження території.
Саме на цій території виявлені рештки споруди кінця XVII — початку XVIII ст. та численні фрагменти пічних кахлів.
Сенсаційною знахідкою стала кахля з родинним гербом Орликів «Новіна» та ініціалами «F.О.». Саме вона підтверджує приналежність садиби родині Орликів.
Зображення гербів на кахлях, що розміщувались у спорудах, не було рідкісним явищем і, перш за все, свідчило про право власності власника герба на об’єкт , у декорі якого він був вміщений.
Найвірогідніше такі кахлі виготовлялися у Батурині за індивідуальним замовленням. Знаково, що саме ця кахля є єдиним кольоровим гербом родини та єдиним збереженим свідком життя родини Орликів у Гетьманській столиці. Унікальна кахля представлена у виставкових залах палацу гетьмана Кирила Розумовського.
Гетьман в еміграції поряд із Іваном Мазепою
На Майдані Гетьманської слави у Батурині височіє перший в Україні пам’ятник Пилипу Орлику, де він у скульптурній кагорті ще разом із чотирма українськими гетьманами: Дем’яном Ігнатовичем, Іваном Самойловичем, Іваном Мазепою та Кирилом Розумовським. Гетьман в еміграції стоїть поряд зі своїм наставником Іваном Мазепою. Скульптурна композиція символізує єдність їхніх помислів.
Пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну» скульпторів Миколи та Богдана Мазурів був урочисто відкритий у День соборності України, 22 січня , 2009 року за участі Президента України Віктора Ющенка.
Пам’ятник «Гетьмани. Моливтва за Україну» у Батурині.
У Батурині можна сфотографуватися поряд із восковою реконструкцією постаті Пилипа Орлика та поринути у часи Гетьманщини початку XVIII ст.
У залі для засідань Гетьманського будинку Пилип Орлик обговорює з Іваном Мазепою державний устрій, що в подальшому послужив основою «Договорів і Постановлень прав і вольностей Війська Запорозького».
Реконструкція образів українських керманичів — це тривала й копітка робота науковців заповідника, дослідження відомих науковців України та майстерність групи митців Київського музею воскових фігур під керівництвом Олексія Сажина. Меценатом проєкту є Євген Сур.
Батурин розкриє кожному і родинну історію Пилипа Орлика, розповість детально про життя та діяльність старшого сина Григорія. Він — відомий дипломат французького короля Людовика XV, польовий маршал Франції, багаторічна діяльність якого була спрямована на здобуття свободи «козацької нації».
У 2019 році в єдиному збереженому палаці гетьмана Кирила Розумовського розгорнулась виставка «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину».
Вона розкриває унікальні, невідомі сторінки життя і діяльності Григорія Орлика на основі наукового дослідження Ірини Дмитришин «Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії».
Хочете дізнатися більше? Уже тепер плануйте відвідати Гетьманську столицю. Адже саме в Батурині 53 роки творилась українська держава, а політичні погляди козацької еліти стали міцним фундаментом «Договорів і Постанов прав і вольностей Війська Запорозького».
Наталія ДРОБЯЗКО,
заступник завідувача відділу «Палац гетьмана Кирила Розумовського»
Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
