Прем’єр пішов, вітаємо нового прем’єра!
Саме так можна охарактеризувати майже повне перезавантаженння Кабміну, яке відбулося у звичному для парламентської монобільшості турборежимі у вівторок увечері.
Щоправда, неабияк впадає в очі бажання президента Володимира Зеленського всіляко дистанціонуватися від провальної політики уряду Гончарука.
І нищівна критика глави держави на адресу уряду «нових облич», озвучена під куполом Ради, викликає логічне питання: «А хто ж цих хлопців і дівчат, які не впоралися, підбирав? Хто проводив співбесіди на Банковій у серпні 2019-го? Хто ледь не у наказному порядку проштовхував через парламент?». Відповідь очевидна.
Лишається сподіватися, що наступники «нових облич», яких уже охрестили «котами в мішку», не зганьблять свого головного роботодавця (йдеться не про Раду, звісно, як мало би бути у парламентсько-президентській республіці) ще більше.
Психолог і колектор в одній особі
Президент Володимир Зеленський поспілкувався у Раді зі своїм попередником
Петром Порошенком.
Пояснюючи рішення відправити у відставку прем’єр-міністра Олексія Гончарука, Зеленський розкритикував дії уряду за неефективну боротьбу з контрабандою, високі премії в Кабміні на противагу статкам звичайних людей та падіння промисловості на 5%.
«Я не можу щоразу ставати і психологом для людей, і кризовим менеджером для деяких, і колектором, який вимагає чесно зароблені гроші, і нянькою профільного міністерства», — наголосив президент, виступаючи перед депутатами.
За його словами, уряд Гончарука — перший уряд, «де немає топкорупції, але не красти — замало», а ще уряд нових облич, але облич — замало, бо потрібні нові мізки та нові серця».
На цих словах у ложі преси один iз журналістів сказав іншому: «Бачили очі, що купували!». І з цим важко не погодитися. Як і з думкою відомого публіциста Віталія Портнікова про те, що «ніякого уряду Гончарука чи уряду Шмигаля не існує у природі, а існує лише уряд Зеленського». А відтак і власна відповідальність президента за все, що відбувається у країні.
І дійсно, оскільки міністри, як iз попереднього, так і з нового уряду, не проходили співбесіди у профільних комітетах ВР, як це передбачає законодавство, їх затверджувала винятково Банкова. Тим більше, що їхні прізвища тримали у таємниці до останнього, а голосували й за уряд Гончарука, й за уряд Шмигаля виключно списком.
Тож не дивно, що депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв заявив, звертаючись до глави держави у залі, що після того, що наробив уряд Гончарука, президент мав би перейти до нього в опозицію.
А депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко пішов ще далі й, іронізуючи, заявив, що не зрозумів, хто виступав перед Радою: Голобородько чи Зеленський? Після чого наголосив, що за недолугий уряд несе відповідальність саме президент, який його формував.
«Це ви винні в усьому цьому!» — емоційно заявив Гончаренко, звертаючись до Зеленського. При цьому «слуги народу» намагалися заглушити неприємний для їхнього лідера виступ депутата.
Проте результат прогнозований: відставку Гончарука підтримали 353 народних депутати. Що означало і автоматичну відставку всього складу уряду.
Старі обличчя й одна жінка
Юлія Клименко презентує Денису Шмигалю іграшкового кота в мішку.
Лише 15 хвилин перерви і Зе-команда почала швиденько міняти коня на переправі: президент Зеленський представив iз трибуни Ради нового кандидата у прем’єри Дениса Шмигаля.
«Сьогодні українцям потрібен уряд, який зробить неможливе. Сподіваюсь, що саме таким буде наступний Кабмін України. За ці роки у нас було багато урядів — уряд технократів і уряд казнокрадів, уряд порятунку та уряд «крепкіххазяйственніков», уряд порятунку «крепкіххазяйственніков». Я вірю, що в нас нарешті з’явиться саме уряд для людей», — натхненно рекламував кандидата глава держави.
Сам Шмигаль iз трибуни сказав, що друзі відучора питають: «тебе вітати чи тобі співчувати?». І зазначив, що основним напрямком уряду має бути представлення стратегії економічного розвитку країни на найближчі часи.
Також він вважає за необхідне невдовзі запропонувати парламенту переглянути держбюджет на 2020 рік, особливо у частині збільшення виплат та пенсій для простих українців.
За його словами, новому уряду доведеться долати ряд викликів, зокрема робити все можливе для недопущення економічної кризи. Також серед основних напрямів роботи нового уряду — децентралізація, створення приватного економічного клімату, зміцнення державної безпеки та оборони України, а також підтримка малого та середнього бізнесу.
Пан Шмигаль також готовий урятувати країну від економічного падіння. А ще згадав про неефективну боротьбу з коронавірусом і необхідність завершити війну на Донбасі. Показово, що програма уряду буде створюватися на основі... програми партії «Слуга народу». «Часу немає, реформи потрібні були на вчора, результат — на сьогодні!» — підсумував пан Шмигаль свій виступ.
І отримав 291 голос «за» своє прем’єрство від депутатів. Не обійшлося без символічних подарунків: перед обранням на посаду прем’єра пан Шмигаль отримав від депутатки з фракції «Голос» Юлії Клименко символічного «кота в мішку».
На її думку, монобільшість призначає в уряд багато старих, а не нових облич. Ще й гендерного балансу не дотримано: до уряду потрапила лише одна жінка. Тому пані Клименко поставила перед паном Шмигалем мішок iз його портретом і дістала з нього іграшкового кота. Тим самим нардепи від опозиції натякнули, що в новому уряді планують відновити старі обличчя, зокрема ті, що були при владі, в тому числі за часів Януковича.
Дивіться, хто прийшов!
Верховна Рада проголосувала за призначення нового складу Кабінету Міністрів, який очолює новобраний прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Спочатку нардепи підтримали 13 кандидатур, які запропонував пан Шмигаль. А після цього обранці призначили за квотою президента міністра оборони (285 голосів «за») і міністра зовнішніх справ (288 — «за»).
Отже, нинішній уряд нараховує 15 осіб. Водночас залишаються без очільників міністерства освіти, економіки, культури.
Уряд Шмигаля (повний список):
1. Прем’єр-міністр: Денис Шмигаль.
Народився 15 жовтня 1975 року у Львові. Кандидат економічних наук. Працював на керівних посадах на підприємствах Львова та у Львівській ОДА.З січня 2018 року обіймав посаду директора ДТЕК «Бурштинська ТЕС», заступник гендиректора ПАТ «ДТЕК Західенерго». Із 1 серпня 2019 по 5 лютого 2020 року був головою Івано-Франківської ОДА. 4 лютого 2020 року став віцепрем’єр-міністром — міністром розвитку громад i територій України.
2. Віцепрем’єр iз питань європейської та євроатлантичної інтеграції: Вадим Пристайко.
Народився у 1970 році. Кадровий дипломат. У попередньому уряді Гончарука очолював МЗС.
3. Міністр Кабінету Міністрів: Олег Немчінов.
Народився 1 травня 1977 у Львові. Має три вищі освіти: викладач географії, спеціаліст держслужби і юрист. Брав участь в АТО. Очолював Федерації легкої атлетики Львівської області та міста Севастополь. У 2016-2017 роках керував Військово-цивільною адміністрацією кількох сіл у Волноваському районі Донецької області. З квітня 2017 по жовтень 2019 року був держсекретарем Міністерства молоді та спорту.
4. Віцепрем’єр, міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій: Олексій Резніков.
Народився у Львові у 1966 році. Професійний юрист. Депутат Київради VI та VII скликаннь. З червня 2014 року — секретар Київради, а з квітня 2016 року і до вересня 2018 року — заступник голови КМДА Віталія Кличка.
5. Міністр цифрової трансформації України: Михайло Федоров
Народився 1991 року у Запорізькій області. Зберіг посаду міністра, щоправда втратив статус вiцепрем’єр-міністра України, який мав у попередньому уряді.
6. Міністр внутрішніх справ: Арсен Аваков.
Єдиний міністр, якому вдається утриматися на цій посаді в уряді протягом шести років — з лютого 2014 року.
7. Міністр у справах ветеранів: Сергій Бессараб.
Народився 13 листопада 1955 року на Дніпропетровщині. Кадровий військовий. Генерал-лейтенант. З 2005 року начальник Територіального управління «Північ». З травня 2012 року — перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних сил України. З 2015 року командувач АТО.
8. Міністр молоді і спорту: Вадим Гутцайт.
Народився 7 жовтня 1971 року в Києві. Український фехтувальник, шабліст, олімпійський чемпіон iз фехтування 1992 року. Також брав участь у Олімпіадах 1996 та 2000 років. Президент Федерації фехтування України.
9. Міністр охорони здоров’я: Ілля Ємець.
Народився 21 лютого 1956 у Воркуті, Росія. Заслужений лікар України, член Європейської асоціації хірургії вроджених вад серця. Міністр охорони здоров’я України з 21 грудня 2010 по 17 травня 2011 року.
10. Міністр інфраструктури: Владислав Криклій.
Народився 1986 року. Кандидат економічних наук. З 2014-15 рр. — радник міністра внутрішніх справ України, в з листопада 2015 року — керівник Головного сервісного центру МВС України. Зберіг посаду в новому уряді.
11. Міністр соціальної політики: Марина Лазебна.
Народилася на Київщині. Кандидат економічних наук. Наразі є єдиною жінкою в уряді Шмигаля. З 2000 року працює в уряді на різних посадах середньої ланки. З травня 2013 по березень 2014 року обіймала посаду голови Державної служби зайнятості України. З серпня по жовтень 2019 року була головою Державної соціальної служби України.
12. Міністр юстиції: Денис Малюська.
Народився 1981 року в Хмельницькій області. Професійний юрист. Зберіг посаду міністра в новому уряді.
13. Міністр фінансів: Ігор Уманський
Народився у Прип’яті. Кандидат економічних наук. Працював у Міністерстві економіки, Нацбанку, Укртранснафті. З січня 2008 по березень 2010 року — перший заступник міністра фінансів України Віктора Пинзеника. Після відставки Пинзеника виконував обов’язки міністра фінансів.
14. Міністр розвитку громад і територій: Олексій Чернишов.
Народився 4 вересня 1977 року в Харкові. Має дві вищі освіти — економічну та юридичну. Відомий харківський бізнесмен та інвестор. 28 жовтня 2019 року призначений на посаду голови Київської ОДА.
15. Міністр оборони: Андрій Таран.
Народився 4 березня 1955 року в Німеччині. Закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ у Києві та Національний університет оборони США, у Вашингтоні. З 1992 року служив у центральному апараті Міноборони. У 1994-95 роках працював у Головному управлінні розвідки Міноборони. З квітня по серпень 2015 року був представником України у Спільному центрі контролю і координації на Донбасі. З грудня 2015-го по квітень 2016 року — перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ. У 2016 році звільнений у запас по досягненню граничного віку генеральської служби. У 2019 році очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка.
16. Міністр закордонних справ: Дмитро Кулеба.
Народився 1981 році в м. Суми. Кадровий дипломат. Із 2010 року по 2013 рік працював у секретаріаті міністра МЗС України, опікувався питаннями іміджу України в часи Януковича за кордоном, міжнародних організацій, відносин iз США. Упродовж січня-червня 2013 року був радником віцепрем’єра з гуманітарних питань. З 2016-го по 2019 рік був Постійним представником України в Раді Європи. З 29 серпня 2019 року призначений вiцепрем’єр-міністром України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.
