В окупованому росіянами Криму зараз «сушняк» — рівень наповнення тамтешніх водосховищ до початку березня через брак опадів виявився майже вдвічі нижчим за минулорічний показник.
Як повідомили у місцевому гідрометцентрі, котрий підпорядковується російській окупаційній адміністрації Криму, в основних водосховищах півострова накопичилося близько 100 млн кубометрів води — замість 184,5 млн на кінець лютого 2019 року.
І, якщо ситуація з нестачею опадів лишиться такою (а найімовірніше, що так воно й буде), то в деяких районах півострова вода може закінчитися вже до середини липня.
На початку лютого повідомлялося, що водосховища Криму заповнені на 37% і цих запасів має вистачити тільки до червня. У зв’язку з цим жителям Сімферополя з 10 лютого хотіли обмежити подачу води — зокрема, повністю відключати її в робочий час і вночі.
Щоправда, потім у російській адміністрації окупованого півострова цю ідею відклали, бо почалися дощі. Зазначивши однак, що у випадку погіршення ситуації з опадами повернуться до запропонованої схеми економії цілющої вологи.
Нині, як і до окупації, у Криму використовують 23 водосховища. З них у 15 збирали кримські води, ще вісім раніше наповнював канал із материка, а тепер — свердловини чи річки.
Самі ж окупанти визнають, що нині у сховищах зберігається третина від потрібного обсягу. Більшість сховищ розташовані у Південно-Східному Криму, а захід, центр і північ забезпечують переважно підземні джерела.
Нагадаємо, що до окупації більшу частину води півострів отримував із материкової України — в середньому, близько 85%.
Щороку навесні дніпровську воду пускали спеціальним Північно-Кримським каналом, який є найдовшим у Європі, простягається на понад 400 кілометрів і бере воду з Каховського водосховища.
Канал побудували у кілька черг у 60-80-х роках минулого сторіччя: з того часу він став головною артерією півострова, забезпечуючи потреби для зрошення сільськогосподарських культур та водопостачання більш ніж півсотні населених пунктів.
Із каналу 72% води йшло аграріям на вирощування рису, сої, зерна. Після окупації об’єми води, які йшли на зрошення земель, катастрофічно зменшились: із 520,7 млн кубометрів у 2013 році до 13 млн — у 2015-му.
І якщо на 2013 рік площа кримських зрошуваних земель становила майже 140 тис. гектарів, то в 2015-му — впала до 10 тис. гектарів. Зупинка водопостачання вплинула на демографічну ситуацію: люди почали виїжджати зі степових районів.
За постачання води Крим платив мізер (0,6 копійки за кубометр). На момент окупації місцева влада мала перед Держводагентством України борг за 2013 рік і затягувала з його виплатою.
При цьому в березні 2014-го з материка знову почали подавати воду, проте в травні поблизу Каланчака Україна звела тимчасову дамбу, що перекрила русло для півострова, а два роки потому її замінили на капітальну споруду.
Нещодавня заява лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамії викликала обурення і шквал критики в українському суспільстві: він припустив, що подача води в Крим можлива в обмін на звільнення Донбасу.
Наприкінці лютого секретар Ради національної безпеки України Олексій Данілов заявив, що говорити про відновлення подачі дніпровської води до анексованого Росією Криму неможливо до деокупації півострова.