У Черкасах відвідувачки краєзнавчого музею вчилися вив’язувати традиційні головні убори українок

Працівники Черкаського обласного краєзнавчого музею організували й провели в експозиції етнології майстер-клас із вив’язування наміток. 

 

 

«Ми хочемо, щоб відвідувачі дізнались про ще один традиційний головний убір українських жінок, який займає гідне місце в історії національного костюма, але про який дуже мало знають люди», — зазначає працівник музею Антон Дементьєв.

 

 

За його словами, наміткою називали традиційний жіночий головний убір із полотна шириною 50 сантиметрів і довжиною до шести метрів, який українки носили багато віків. Його ще називали наметкою, нафрамою, переміткою. 

 

«Перші згадки про намітку датуються кінцем XV — початком XVI столітть, а вже в XIX столітті намітка побутувала по всій території України. Єдино прийнятого способу вив’язування цього головного убору немає, а є лише регіональні особливості. Зазвичай намітку вив’язували поверх очіпка або кібалки, обмотуючи нею голову і формуючи позаду бант або вушка по боках, щоб дві сторони полотна звисали аж до поясниці», — розповідає Антон Денисович.

 

І додає, що відвідувачі заходу мали змогу спробувати себе в ролі моделей і на собі відчути та побачити всю велич i красу намітки.

 

Також вони дізналися, що з наміткою пов’язана й обрядова символіка — новонароджене немовля приймали на намітку, яку потім усе життя зберігали, а новоспеченим молодятам зв’язували нею руки, щоб їхній шлюб був довгим і міцним. Наміткою також проводжали людину в останню путь.