Найвища відзнака Григорія Орлика — орден Меча XVIII століття прибув із Таллінна до Батурина.
Про враження від поїздки до Талліннського музею лицарських орденів поділилася Наталія Реброва, генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
Син батька козацької нації
— Пані Наталіє, у День Соборності України ви вирушили до Талліна на зустріч із Валерієм Глущуком, засновником Талліннського музею лицарських орденів. Будь ласка, поділіться своїми враженнями.
— Так, цьогорічний День Соборності України став для нас знаменним: ми з науковим працівником Наталією Дробязко вилетіли до Талліна. А вже 24 січня гості з усього світу зібралися в Талліннському музеї лицарських орденів. До слова, очолює музей Валерій Глущук, українець, який уже давно проживає в Естонії. Саме того дня музей відзначав триріччя з моменту офіційного відкриття. Спеціально до цієї події куратори музею підготували виставку «Скарби з Королівської вулиці», яка триватиме до 15 травня 2020 р. Захоплюють вітрини з уже відомими шедеврами, нові ж експонати накопичені за останні роки й демонструються в музеї вперше. Кульмінацією заходу стала церемонія передачі українському музею «Гетьманська столиця» точної копії знака шведського ордена Меча XVIII ст.
— А починалося все…
— Понад два роки тому. Ми звернулися до Талліннського музею лицарських орденів по допомогу в пошуку інформації про нагороду, яку вручили Григорію Орлику, синові відомого українського гетьмана в еміграції, близького союзника і прихильника Івана Мазепи, який славно пішов проти Петра І під час битви під Полтавою і об’єднався з королем Швеції Карлом XII. Довгий час не проводилось жодного дослідження особистої історії, але останні дослідження виявили скарбницю інформації. Найцікавішим для Талліннського музею було те, що Григорій Орлик був нагороджений шведським Орденом Меча.
— Чим ще подивувала вас виставка «Скарби з Королівської вулиці»?
— До експозиції включено унікальний знак ордена Білого Орла, що належав Петру Великому і був вручений йому польським королем Августом Сильним у 1710 р. До інших цікавих історичних експонатів відносяться всипаний діамантами знак Зоряного Хреста Шарлотти, імператриці Мексики, кілька орденів останнього імператора Австро-Угорщини Карла I, нагороди і маршальський жезл британського фельдмаршала Гренфелла, а також алмазний знак і зірка ордена Олександра Невського, вручені царем Миколою II майбутньому президентові Франції Полю Дешанелю.
Серед нових придбань музею особливо варто відзначити церемоніальний одяг англійського ордена Підв’язки — першого королівського ордена, до того ж із дуже незвичайною унікальною відзнакою підв’язки — синім ремінцем. Поряд із традиційною підв’язкою з блакитного оксамиту з девізом Honi soit qui mal y pense («Так засоромиться той, хто подумав про це погано»), викладеним золотом, відвідувачі можуть також побачити рідкісну прикрасу, усипану діамантами.
Значно розширилася й колекція бразильських орденів музею. До неї додалися кілька високих нагород, наданих сім’єю посла Бразилії в Фінляндії Жоао Луїса Перейри Пінто. Це орден Ріо-Бранко і Орден авіаційних заслуг, якими був нагороджений батько посла, а також Орден Військово-морських заслуг — нагорода його тестя, високопоставленого бразильського дипломата і державного діяча.
Орден із рук короля
— І все ж кульмінацією заходу стала церемонія передачі вам точної копії знака шведського ордена Меча XVIII ст.
— Так, це був хвилюючий момент. Момент, який уже увійшов в історію нашої рідної України. Це надбання. Це наша історія, наше коріння, яке варто свято берегти. Саме українець Григорій Орлик був нагороджений Орденом Меча 4 грудня 1751 року королем Швеції Фредеріком І. Отож кульмінацією нинішніх урочистостей стала церемонія передачі музею «Гетьманська столиця» точної копії знаку шведського Ордена Меча XVIII ст.
Варто нагадати, що цей проєкт розпочався понад два роки тому, коли ми звернулися в Талліннський музей лицарських орденів за порадою і отримали щиру підтримку. Знак шведського королівського Ордена Меча на сьогодні не вручається, а єдиний збережений перебуває у колекції короля Швеції Карла ХVІ Густава, то прийшло унікальне рішення — виготовити точну копію.
З цього моменту і розпочалась тривала, клопітка співпраця: виготовлення точної копії шведського ордена для експозиції, присвяченої Григорію Орлику. Ініціаторами виготовлення стали Валерій Глущук, який і профінансував проєкт, та головний куратор музею Катерина Лапіньш. Вперше в історії Швеції за підтримки канцелярії шведських королівських орденів і ювелірів Хенріка і Фредріка Інгеманссонів була відтворена точна копія цього надзвичайно рідкісного орденського знака XVIII ст. Кілька днів жителі та гості Таллінна могли побачити і копію, і оригінал, люб’язно наданий шведською канцелярією, у спеціальній вітрині музею. Тепер цінний предмет прибув у Батурин, де стане частиною постійної експозиції, присвяченої Григорію Орлику.
— Що ви скажете про сам орден Меча?
— У 1748 р. король Фредерік І заснував три ордени: орден Серафимів, орден Меча і орден Полярної зірки. У 1772 р. король Густав ІІІ доповнив цей список орденом Васи. Всі чотири ордени разом мають назву — ордени Його Величності короля Швеції, тобто король є «господарем і повелителем усіх шведських орденів». Сьогодні цей титул носить король Карл XVI Густав. Королівський орден Меча був створений для нагородження шведських офіцерів. І це велика честь, що наш українець свого часу удостоївся такої високої нагороди. Сьогодні ордени Меча та Васи не вручаються.
Збережена пам’ять
— Пані Наталіє, на сьогодні важливо знаходити героїв історії, які об’єднують Україну...
— Вірний син свого батька Григорій Орлик був представником козацької еліти, яка могла на рівних спілкуватися з впливовими постатями Європи XVIII ст. Так, важливо знаходити героїв історії, які об’єднують Україну. Постать Григорія Орлика важлива й для подолання комплексу меншовартості. Григорій був освіченою людиною, впливовим дипломатом. Лише у Франції він 30 років говорив про те, що козацька нація перебуває під російським ярмом, постійно захищав українські інтереси. Він гідно продовжував справу свого батька.
А ми, в свою чергу, маємо продовжувати збирати факти, увіковічнювати їх для нащадків. Григорій Орлик зробив усе, щоб Україна існувала не лише в географічному вимірі, а й у політичному. Він не має бути забутим на рідній землі.
19 травня 2019 року в Батурині у двох залах палацу Кирила Розумовського ми вперше представили проєкт «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину». Представили експонати, які вдалося отримати завдяки історику Ірині Дмитришин, Надзвичайному і Повноважному послу України у Франції Олегові Шамшуру і меценату Євгену Суру.
Життєпис видатного українця вміщений у шість розділів експозиції, над якими працювали понад два роки. Тож спочатку Григорій Орлик постає перед нами завдяки копії посвідки про його народження, яка підтверджує, що з’явився на світ він саме в Батурині. І ось сьогоднішнє поповнення — орден Меча, якого він був удостоєний. Ми пишаємося його пророчими словами: «Україна — країна, в якій проживає нація, найбільш віддана свободі, тільки й чекає на слушну нагоду, щоб скинути тиранічне ярмо Росії, під яким вона стогне. І ця революція обов’язково станеться свого часу».
Усе своє життя Григорій Орлик захищав інтереси Батьківщини. Сьогодні його ім’я достойно звучить тут, у гетьманській столиці — Батурині — і по всій Україні.
