1 300 законопроєктів за п’ять місяців. Саме стільки було зареєстровано у парламенті за минулу сесію.
Комітет виборців України представив результати роботи Верховної Ради за другу сесію дев’ятого скликання.
Ухвалити депутатам вдалося лише 10% з того, що подали до Ради, а саме 133 закони.
Ще 125 законів було ухвалено за основу. Тематично більша частина прийнятих законів стосувалися сфери фінансів, податкової та митної політики.
«Надмірна кількість законопроєктів лише послаблює роботу законодавчого органу. При цьому варто враховувати, що 90% законопроєктів фактично не мають шансів на ухвалення. У середньому лише 10-12% проєктів стають законами. Інші ініціативи припадають пилом у будівлі Верховної Ради», — зазначив аналітик Денис Рибачок.
Найактивніші — «Слуга народу» та «Голос»
За п’ять місяців відбулося 58 пленарних засідань, кількість законопроєктів на одне засідання — 25 документів. Найчастіше ухвалені закони підтримували депутати «Слуги народу» та «Голосу».
У середньому під час другої сесії ВР за закони голосували 299 народних депутатів. Рекордну підтримку депутатів отримав закон про скасування депутатської недоторканності — «за» проголосували 373 парламентарії.
«Проблема законодавчого спаму залишається однією з ключових у Верховній Раді. Народні депутати часто реєструють законопроєкти з метою самопіару. Як правило, такі документи є проєктами і не мають шансів на ухвалення. Однак саме в такий спосіб народні депутати можуть прозвітувати перед виборцями про свою «ефективність», — пояснив голова КВУ Олексій Кошель.
ОПЗЖ та «Батьківщина» серед двієчників
Найактивніше народні депутати відвідували засідання на початку сесії, згодом активність дещо знизилися. Серед фракцій та груп парламенту найвищі показники відвідуваності в депутатів «Слуги народу» та «Європейської Солідарності». Дещо нижчі показники відвідування у групи «За майбутнє» та фракції «Голос».
У середньому 81% депутатів цих політичних сил відвідували засідання Ради. Нижчий результат в «Опозиційної платформи — За життя» та ВО «Батьківщина». Так, у середньому на засіданнях Ради було зареєстровано 77% депутатів ОПЗЖ та 72% депутатів «Батьківщини».
Прогульниками сесії впевнено можна назвати чотирьох депутатів, вони пропустили 90% голосувань. Це Антон Яценко з групи «За майбутнє», Вадим Столар і Юрій Солод з ОПЗЖ та позафракційний Андрій Деркач. Найвищі показники голосувань серед народних депутатів у Олега Воронька зі «Слуги народу», який взяв участь у 99,39% голосувань.
«У середньому показники голосувань Ради є досить високими. Однак у парламенті є кілька десятків народних депутатів, які голосують значно рідше за інших. Щоб стимулювати їх виконувати свої депутатські обов’язки, в Раді було запроваджено фінансові штрафи за неучасть у голосуваннях.
«Щоправда, такі методи навряд чи покращать відповідну ситуацію, оскільки для значної кількості нардепів ризик втрати певної суми коштів не є вагомим стимулом голосувати. Особливо, коли мова йде про депутатів мультимільйонерів», — пояснив аналітик КВУ Денис Рибачок.
«Часто народні депутати неформально поділяють голосування на важливі та технічні. До останніх належать голосування за правки, процедурні питання та інші непринципові рішення. Як правило, депутати їх ігнорують, сприймаючи як маловажливі. Однак це хибна логіка, оскільки в парламенті не може бути не важливих голосувань. Крім того, іноді неучасть у голосуваннях пов’язана з перебуванням політичної сили в опозиції. Відповідно відмова від голосувань розглядається як спосіб продемонструвати свою політичну позицію, що, однак, також є маніпуляцією і не може бути виправданням для ігнорування рішень парламенту», — заявив голова КВУ Олексій Кошель.
Відмінниця Ірина Геращенко
Також КВУ оцінив роботу лідерів фракцій. До уваги було взято такі показники роботи, як участь у пленарних засіданнях Ради, участь у голосуваннях, відвідування засідань комітету та успішність законодавчої роботи. Найгірші показники мають представники «Опозиційної платформи — За життя» — Юрій Бойко і Вадим Рабінович.
Зокрема, Бойко взяв участь лише в 17% голосувань Ради за час роботи другої сесії, а Рабінович — в 14%. В Юлії Тимошенко і Давида Арахамії низькі показники відвідування засідань комітету.
Високими є показники роботи Ірини Геращенко та Артура Герасимова з «Європейської Солідарності» та Сергія Рахманіна з «Голосу». Так, пані Геращенко відвідала 100% засідань Ради і має найвищий результат серед лідерів фракцій.
