У Києві можна до 2 лютого знайомитися з роботами учасників дев’ятої бієнале «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників».
У залах Центрального будинку художників України у день відкриття 17 січня було ніде яблуку впасти.
Окрім творців представлених понад 300 робіт і світських гостей, завітав і настоятель Михайлівського монастиря владика Агапіт, бо цьогорічна виставка присвячена утвердженню духовної незалежності України, зокрема, річниці Томосу, проголошення самостійності Української православної церкви.
Бієнале «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» організовують раз на два роки. З часу проведення першої вона встигла здобути велику кількість шанувальників патріотично наповненого мистецтва. Останні виставки центровими темами визначали Революцію гідності та війну на сході України (2016) та 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки (2018).
Як кожного разу, так і нині в залах — справді значущі для держави історичні події, персоналії, реліквії і навіть пейзажі, відтворені через особливе бачення їх митцями.
Представлена серія портретів видатних українських церковних діячів: Андрей Шептицький — меценат, культурний та освітній діяч, митрополит УГКЦ, Василь Липківський — церковний реформатор, митрополит першої Української автокефалії, Йосиф Сліпий — предстоятель УГКЦ, кардинал римо-католицької церкви, сучасники патріарх Філарет і митрополит ПЦУ Епіфаній.
А поряд iз ними, наприклад, нова робота художниці Наталії Павлусенко — портрет Петра Калнишевського, останнього кошового отамана , якого Катерина ІІ відправила на Соловки, зруйнувавши Запорозьку Січ, який у жорстокому російському ув’язненні пробув чверть століття і помер у 114 літ.
Ініціатором і куратором бієнале є художник у галузі монументального мистецтва, станкового живопису та графіки Олександр Мельник, який майже всю свою творчість присвятив висвітленню історії України.
Його вітражі «Час Ярослава Мудрого» та «Час Нестора Літописця» можна побачити в Національному історичному музеї України з 1977 року. Розписи в Михайлівському Золотоверхому монастирі робив з іншими у 2000-му: «Вхід Господній в Єрусалим», «Зішестя Святого Духа на апостолів», «Зішестя Христове до пекла», «Свята Анастасія», «Свята Євдокія».
Наступного року створював мозаїки у вестибюлі Центрального залізничного вокзалу «Київ-Пасажирський»: «Софійський собор», «Покровська церква», «Брама Заборовського», «Георгієвський собор Видубицького монастиря», «Маріїнський палац»...
«Багато з вас пам’ятають його роботу, яку він показував на Майдані то «Беркуту», то протестувальникам — Очі Христа. А під ними напис: «Бачу діла твої, Людино». Снайпери стріляли Богу в очі, поранили художника, але не вбили...» — розповіла художниця Наталія Павлусенко.
